передбачає застосування тих або інших підходів чи методик. Можна виділити такі загальні напрямки, за якими визначається ефективність.
1. Оцінювання ефективності виробництва з метою забезпечення оптимальної стратегії управління ним. У межах цього напрямку досліджується насамперед ефективність використання ресурсів підприємства.
2. Оцінювання ефективності підприємства з метою визначення його привабливості як потенційного об'єкта інвестування. Таке оцінювання може здійснюватися самим підприємством, потенційним інвестором або ж для забезпечення об'єктивності - - незаінтересованою організацією. При цьому портфельні інвестори, як правило, задовольняються фінансовими показниками ефективності, а стратегічних здебільшого цікавить комплексна її оцінка.
3. Оцінювання ефективності підприємства на макрорівні з боку держави. Не слід вважати, що цей напрямок стосується виключно радянських часів, хоча об'єктивно в ті часи спостерігався розквіт діяльності в цьому напрямку. Але і в умовах ринку завдання такого плану вирішуються, хоча, звичайно, в інших масштабах.
2. Завдання та джерела аналізу збутової зовнішньоекономічної діяльності підприємства
Реалізація продукції — це ланка зв'язку між виробником і споживачем. Від того, як продається продукція, який попит на неї на ринку, залежить і обсяг її виробництва. Реалізація продукції є завершальним етапом кругообігу ресурсів підприємства де товарна форма засобів змінюється на грошову.
Обсяг реалізації продукції безпосередньо впливає на величину витрат, прибуток та рентабельність підприємства. Тому аналіз показників реалізації має важливе значення.
Його основні завдання:
· оцінка рівня виконання плану (прогнозу) та динаміки реалізації продукції;
· аналіз та визначення впливу різних факторів на зміну обсягу реалізації;
· розробка заходів для оптимізації обсягів реалізації продукції як в цілому, так за окремими видами.
Джерелами інформації для аналізу є бізнес-план підприємства, оперативні плани-графіки, звітність ф. 5-ЗЕЗ «Звіт про експорт (імпорт) товарів, що не проходять митного декларування», ф. 2 «Звіт про фінансові результати», відомість 16 «Рух готових виробів, їх відвантаження та реалізація» та ін.
Обсяг реалізації продукції визначається за відвантаженою покупцям продукцією і може виражатися в порівнянних, планових та діючих цінах. За умов ринкової економіки цей показник набуває першочергового значення.
Важливе значення для оцінки виконання планів мають також натуральні показники обсягів реалізації продукції, які використовують для аналізу обсягу реалізації продукції за окремими видами та групами однорідної продукції.
Етапи аналізу:
· оперативний аналіз відвантаження продукції за обсягом, асортиментом за день, наростаючим підсумком з початку місяця, а також відхи-лення від плану;
· дослідження динаміки та темпів зростання продукції (базові та ланцюгові темпи приросту) як в цілому за рік , так і за місяць, квартал звітного року;
· факторний аналіз реалізації продукції;
· аналіз виконання договірних зобов’язань щодо поставок продукції.
Факторний аналіз обсягу реалізації
Основні завдання аналізу обсягу реалізації продукції:
- аналіз виконання плану (прогнозу), динаміки обсягу реалізації за звітний період в цілому за рік, а також в розрізі кварталів, місяців, декад здійснюється як в цілому по підприємству по загальному обсягу реалізації так і в розрізі основних виробів та видів продукції, що формують цей обсяг;
- аналіз факторів, що впливають на зміну обсягу реалізації;
- аналіз причин зміни залишків продукції на складі та залишків відвантажених товарів;
- аналіз резервів оптимізації обсягів реалізованої продукції як в цілому, так і за окремими видами продукції.
Наступним етапом аналізу обсягу реалізованої продукції є ціла група факторів, які впливають на його зміну. А саме:
1.Виробничі фактори:
· рівень виконання плану товарної продукції;
· якість продукції;
· асортиментно-структурні зрушення у випуску продукції;
· ритмічність випуску продукції.
2. Фактори пов’язані з збутом та складуванням:
· оранізаційно-технічний рівень навантажувально-розвантажувальних робіт та складських робіт;
· величина портфеля замовлень;
· стан і комплектність залишків готової продукції на складі;
· забезпеченість тарою та упаковкою;
· наявність договорів на поставку і дотримання умов цих договорів.
3. Фактори пов’язані з транспортуванням продукції:
· відповідність кількості та видів транспортних засобів потребам підприємств;
· ритмічність подання транспортних засобів;
· придатність транспортних засобів для завантаження відповідних видів продукції;
· дотримання термінів перевезень та інших договірних умов.
4. Фактори пов’язані з маркетинговою діяльністю:
· стратегія маркетингу та її вплив на діяльність підрозділів підприємств;
· місткість ринків збуту;
· стратегія та методи основних конкурентів;
· цінова політика;
· методи розповсюдження товарів;
· реклама діяльності.
5. Фактори пов’язані з роботою фінансового та інших підрозділів підприємства:
· вибір форм розрахунків із покупцями;
· своєчасність та якість контролю щодо оформлення та оплати платіжних документів;
· вивчення платоспроможності покупців та можливих форм співпраці з ними;
· своєчасність та якість оформлення санкцій за порушення зобов’язань зі сплати боргів покупцями та установами.
6. Інші чинники:
· термін документообороту, якість опрацювання документів в установах банку;
· зняття виробів із виробництва у підприємств споживачів;
· рішення арбітражних судів щодо позовів;
· зміна митних правил, податкового законодавства.
Важливо зазначити, що кожна група факторів може бути розгалужена відповідно до мети та завдань аналізу, що обумовлює методику аналізу їх впливу.
3. Аналіз виконання договірних зобов’язань
Розглянемо детально останній етап аналізу - аналіз виконання договірних зобов'язань щодо поставок продукції. Обґрунтоване складання портфелю замовлень є запорукою отримання прибутків підприємством і як наслідок стійкого фінансового становища.
Завдання аналізу:
- аналіз виконання договірних зобов’язань за асортиментом і якістю продукції;
- аналіз виконання договірних зобов’язань за строками поставки (досліджується план поставки та окремо вивчається сума недопоставленої продукції за місяць, квартал, рік);
- оцінка обґрунтованості складання та виконання договірних замовлень у відповідності до загальної стратегії підприємства;
- дослідження основних причин невиконання договірних замовлень та розробка системи заходів щодо поліпшення договірної дисципліни на підприємстві;
- аналіз виконання міжнародних угод та державних контрактів (гарантує підприємству збут продукції, своєчасну її оплату, податкові та кредитні пільги);
- аналіз виконання плану поставок за місяць та наростаючим підсумком у цілому по підприємству щодо окремих споживачів та видів продукції та оцінюють стан виконання договірних