Нині у розвинутих країнах світу кожна крупна і навіть середня компанія існує у формі А.т. Останні також широко використовуються для утворення та експансії міжнародних монополій..

Перше А.т. в Україні виникло в 1988. А.т. поділяють на: 1) відкриті — акції яких вільно продаються і купуються всіма бажаючими. В деяких країнах (наприклад, у США) А.т. називають публічними, 2) закриті — акції яких не надходять у вільний продаж, а розподіляються серед засновників!

Власник акції має формальне право брати участь в управлінні А.т., оскільки володіння акцією дає йому право голосу при виборі керівних органів; власник облігації такого права не має. Кількість акціонерів у розвинутих країнах Заходу постійю зростає (за винятком періоду економічних криз).

Економічним стимулом до придбання акцій є вищий рівень дивідендів порівняно з вкладенням певної суми в ощадний банк. На початку 90-х середній прибуток частини найманих працівників на дивіденди становив до 10% його щорічного заробітку. За 20 років він може таким чином накопичити майже 120 тис. дол. Водночас під час економічної кризи дрібні акціонери можуть втратити всі свої заощадження. Розповсюдження акцій серед робітників і службовців та збільшення дивідендів частково долають їх відчуженість від засобів виробництва, посилюють матеріальну заінтересованість у діяльності А.т., їх конкурентоспроможність. Акціонерна форма підприємств використовується в процесі трансформації існуючої в Україні економічної системи при формуванні різних форм власності у промисловості та сільському господарстві. За 1992—96 майже 8 тис. середніх та крупних державних підприємств в Україні було перетворено на відкриті А.т.,

Позитивним у розвитку Ат. є: 1) можливість значно розширювати джерело нагромадження

2) демократизується управління підприємствами, зокрема право вищестоящих організацій бути пайовиками акціонерних підприємств послаблює відомчу монополію, робить їх економічно заінтересованими у швидкому розвитку А.т., сприяє скороченню управлінського апарату; 3) послаблюються диспропорції в економіці і насамперед між групою "А" і групою "Б" через акумулювання частини заощаджень населення, швидкого будівництва на ці кошти підприємств, що випускають гостродефіцитні товари (легкові автомобілі, відеотехніку тощо), їх надання акціонерам, які вкладають кошти за цільовим призначенням; 4) поліпшується якість функціонування та розвитку тех-ніко-економічних відносин (відносин спеціалізації,

кооперування, концентрації виробництва та ін )через продаж акцій підприємствам-суміжникам та посилення контролю робітників за якістю комплектуючих виробів, 5) прискорюється міжгалузеве переливання капіталу, Іцо сприяє ширшому впровадженню досягнень НТР у цих галузях; 6) здійснюється регулювання кількості грошей (через продаж акцій держава зменшує кількість грошей, а скуповуючи, збільшує їхню кількість), 7) посилюється заінтересованість трудящих у кращому використанні засобів виробництва, економії електроенергії, сировини, знижується плинність робочої сили тощо. Негативним у розвитку А.т. є: 1) можливість банкрутства мільйонів дрібних акціонерів

2) посилюється контроль гігантських А.т. і крупних акціонерів (через механізм купівлі контрольного пакета акцій) за іншими великими та середніми компаніями, внаслідок чого створюється багатоступенева система залежності й контролю, 3) широке розповсюдження А.т. збільшує масу фіктивного капіталу, сприяє масовим махінаціям на фінансових біржах; 4) встановлюється контроль за капіталом мільйонів акціонерів, завдяки чому ще більше зростає могутність крупних корпорацій в економіці й політиці; f>) акціонерна форма підприємництва використовується як засіб економічного примусу для викупу нерентабельних філіалів, заводів, цехів (разом з їх боргами) трудовими колективами, що змушує їх скорочувати заробітну плату, оплачувані відпустки, подовжувати робочий день тощо В Україні внаслідок приватизації і роздержавлення понад 40 тис. об'єктів (наприкінці 1998) — переважна частина державних підприємств — викуплена трудовими колективами Проте вони, як правило, залишилися закритими А.т,, внаслідок чого не використовується важливе джерело фінансування — залучення коштів через механізм продажу акцій широкому загалу. Крім того, вони не перетворилися на справжні колективні підприємства, оскільки держава вилучає в них до 90% прибутків, а отже, відсутня така важлива риса трудових колективних підприємств, як власність на вироблений продукт (більшу частину його, як це характерно для розвинутих країн світу), їх перетворенню на трудові колективні підприємства заважає існуюча грошова, фінансово-кредитна, амортизаційна та інші форми політики держави.

Розділ 3. Оцінка ефективності ЗЕД ВАТ “Ласощі”

Оцінку ефективності ВАТ “Ласощі” здійснюємо на основі бухгалтерських звітів за 2004-2005 роки. Необхідні для розрахунку дані зводимо в таблицю 1.

Таблиця 1

Показники експортно-імпортної діяльності ВАТ “Ласощі” протягом 2004-2005 рр.

Таблиця 1

Показники експортно-імпортної діяльності ВАТ “Ласощі” протягом

2004-2005 рр.__

№ п/п | Показники експортно-імпортної діяльності підприємства | Звітний період

2004 | 2005

1. | Контрактна вартість імпортної сировини, тис. грн. | 12464,28 | 10623,76

2. | Акцизні збори, тис. грн. | 26,70907 | 26,55943

3. | Мито і митні збори, тис. грн. | 57,87037 | 61,97233

4. | Транспортні витрати, тис. грн. | 845,7902 | 973,8453

5. | Вантажно-розвантажувальні витрати, тис. грн. | 445,153 | 442,6568

6. | Складські витрати, тис. грн. | 222,576 | 88,53176

7. | Експедиторські витрати, тис. грн. | 213,6737 | 141,6506

8. | Страхові витрати, тис. грн. | 53,41815 | 35,41291

9. | Інші витрати