на території відповідної іноземної держави, а також вилучені з обігу або такі, що не підлягають обміну на грошові знаки, які перебувають в обігу, кошти в грошових одиницях, що перебувають на рахунках або вносяться до банківських та інших кредитно-фінансових установ за межами України.
Платіжні документи та інші цінні папери (акції, облігації, купони до них, векселі (тратти), боргові розписки, акредитиви, чеки, банківські накази, депозитні сертифікати, інші фінансові та банківські документи), виражені в іноземній валюті або монетарних металах.
Монетарні метали: золото і метали іридієво-платинових груп у будь-якому вигляді та стані, за винятком ювелірних, промислових і побутових виробів з цих металів і з брухту цих металів.
Резиденти та нерезиденти. Учасниками валютних операцій можуть бути юридичні та фізичні особи, які з точки зору валютного регулювання розглядаються як резиденти та нерезиденти.
До резидентів належать:
Фізичні особи (громадяни України, іноземні громадяни, особи без громадянства), які мають постійне місце проживання на території України, у тому числі і ті, що тимчасово перебувають за кордоном.
Юридичні особи, суб’єкти підприємницької діяльності, що не мають статусу юридичної особи (філії, представництва тощо), з місцезнаходженням на території України, які здійснюють свою діяльність на підставі законів України.
Дипломатичні, консульські, торговельні та інші представництва України за кордоном, які користуються імунітетом і дипломатичними привілеями, а також філії і представництва підприємств та організацій за кордоном, що не здійснюють підприємницької діяльності.
Нерезидентами вважаються:
Фізичні особи (іноземні громадяни, громадяни України, особи без громадянства), які мають постійне місце проживання за межами України, в тому числі і ті, що тимчасово перебувають на території України.
Юридичні особи, суб’єкти підприємницької діяльності, що не мають статусу юридичної особи (філії, представництва тощо), з місцезнаходженням за межами України, які створені і діють відповідно до законодавства іноземної держави, у тому числі юридичні особи та інші суб’єкти підприємницької діяльності з участю юридичних осіб та інших суб’єктів підприємницької діяльності України.
Розташовані на території України іноземні дипломатичні, консульські, торговельні та інші офіційні представництва, міжнародні організації та їхні філії, що користуються імунітетом і дипломатичними привілеями, а також представництва інших організацій і фірм, які не здійснюють підприємницької діяльності на підставі законів України.
Згідно з законодавством України резиденти і нерезиденти мають право бути влаcниками валютних цінностей, що знаходяться на території України, крім випадків, передбачених законодавчими актами України. Резиденти і нерезиденти мають право також здійснювати валютні операції з урахуванням валютних обмежень, встановлених Декретом Кабінету Міністрів “Про систему валютного регулювання та валютного контролю” та іншими нормативними актами.
1.2.Органи валютного контролю в Україні.
Розвиток валютного ринку неможливий без створення ефективної системи контролю, метою якого є забезпечення виконання норм валютного законодавства України усіма резидентами та нерезидентами під час здійснення операцій з валютними цінностями.
Відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України “Про систему валютного регулювання та валютного контролю” валютні операції з участю резидентів та нерезидентів підлягають валютному контролю. Валютному контролю підлягають також зобов’язання щодо декларування валютних цінностей та іншого майна. При цьому органи, що здійснюють валютний контроль, мають право вимагати та одержувати від підприємств та громадян повну інформацію про здійснення ними валютних операцій, стан банківських розрахунків в іноземній валюті, а також про майно, що підлягає декларуванню.
Головними органом валютного контролю в Україні є Національний банк України. НБУ не тільки контролює виконання правил регулювання валютних операцій на території України, а й забезпечує виконання уповноваженим банками функцій щодо здійснення валютного контролю за операціями, які проводяться через ці банки.
Інші державні органи також мають певні повноваження у сфері валютного контролю. Так, державна податкова адміністрація України здійснює фінансовий контроль за валютними операціями, державна митна служба контролює дотримання правил переміщення валютних цінностей через митний кордон України, а міністерство зв’язку доглядає за дотриманням правил поштових переказів та пересилання валютних цінностей через кордон.
Проблема валютного регулювання є актуальною не тільки тому, що держава відіграє тут основну роль, але і тому, що цей процес впливає на економічні показники діяльності суб’єктів підприємницької діяльності, зачіпаючи певною мірою інтереси кожного з нас.
Сьогодні можна часто почути, що в Україні втручання держави в економічну сферу, і в першу чергу у сферу валютного регулювання, надзвичайно велике. Справді, адміністративні методи керівництва економічними процесами в багатьох країнах світу продемонстрували неспроможність враховувати інтереси всіх суб’єктів господарської діяльності. Проте, як свідчить історичний досвід, ігнорування ролі держави щодо регулювання економіки призводить до глобальних кризових явищ у суспільстві. За сучасних економічних умов простежується об’єктивна тенденція міжнародної кооперації виробництва та розширення міжнародної торгівлі, що обумовлено виходом процесу концентрації та централізації капіталу за межі національних кордонів. Саме це створює сприятливі умови для обігу національних валют, які мають найбільшу купівельну спроможність, стабільність, тобто високий ступінь конвертованості за межами країн-емітентів. У зв’язку із цим зростає роль національного законодавства у визначенні статусу іноземної валюти, порядку її обігу з урахуванням необхідності забезпечення пріоритету обігу національної валюти і захисту її купівельної спроможності та врегулювання інших факторів, які впливають на конвертованість національної валюти. Отже, необхідно зазначити, що поглиблення міжнародної економічної інтеграції та структуризація валютного ринку кожної країни потребують політики державного регулювання економіки та певного втручання державних органів у валютно-кредитні та фінансові відносини.
Мета валютного регулювання полягає у підтримці економічної стабільності та утворенні міцної основи для розвитку міжнародних економічних відносин шляхом впливу на валютний курс та на операції обміну валюти. Політика валютного регулювання реалізується через механізм валютних обмежень і валютного контролю. У всьому світі валютні обмеження передбачають певні