доларів;
за кожний додатковий аркуш до неї -15 доларів;
за оформлення ВМД на товари вартістю:
до 100 доларів - не стягується;
від 100 до 1 000 доларів - 5 доларів;
більше за 1 000 доларів - 0,2 % митної вартості товарів та інших предметів;
за виклик інспектора (за 1 час роботи одного працівника митниці);
в робочий час - 20 доларів;
в неробочий час, суботу, неділю - 40 доларів;
в святкові дні - 50 доларів;
за перебування товарів під митним контролем:
за перші 15 днів - не стягується;
за кожний наступний календарний день - 0,05 % митної вартості.
Висновок
Кодексом визначено, що „митний перевізник – це підприємство, яке здійснює перевезення між митними органами товарів, що перебувають пі митним контролем, без застосування при цьому заходів гарантування доставки товарів до митного органу призначення..., і має ліцензію на право здійснення діяльності митного перевізника...”. Заходи гарантування доставки товарів, що перевозять під митним контролем між митними органами розглянуто у попередньому розділі.
Митний перевізник – особа, яка здійснює перевезення між митними органами товарів, що перебувають під митним контролем, без застосування при цьому заходів гарантування доставки вантажів до митного органу, передбачених статтями 196 -199 цього Кодексу, та отримала ліцензію Державної митної служби України на право перевезення товарів, що перебувають під митним контролем, між митними органами.
Митний перевізник діє згідно з цим Кодексом та положенням, що затверджується Державною митною службою України.
Відносини митного перевізника з власником товарів визначається відповідним договором.
Одержана від власника товарів чи уповноваженої ним особи та на підставі документів, що стосуються цих товарів, інформація є комерційною, банківською або іншою таємницею, що охороняється законом. Ця, а також інша конфіденційна інформація, що стосується товарів, довірених перевізникові, не повинна розголошуватися, використовуватися митним перевізником та його працівниками для власних цілей, передаватися третім особам, а також державним органам, за винятком випадків, передбачених актами законодавства України.
ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРЕТУРА
Конституція України.
МКУ – Митний кодекс України від 11.07.20002 р. №92-IV/
Закон № 168/97-ВР – Закон України “Про податокна додану вартість ” від 03.04.1997 р. №168/97-ВР.
Закон №2097 – Закон України “Про єдиний тариф ” від 05.02.19992 р. №2097.
Закон № 2371 – Закон України “Про митний тарифУкраїни ” від 05.04.2001 р. №2371- ІІІ.
Лист Держслужби № 11/5-15-4-ЕП – Лист Держслужби митної служби від 06.01.2004 р. № 11/5-15-4-ЕП “Про оподаткування товарів залежно від обраного режиму”.
Декрет КМУ № 18-92 – декрет КМУ “Про акцизний збір” від 26.12.1992 р. № 18-92.
Наказ Держслужби №609 – Наказ Державної митної служби від 13.09.2003 р. № 609.
Наказ №363 – Наказ Державної митної служби від 23.06.1998 р. № 363.