наступних груп заходів.
Заходи по покращенню платоспроможності:
Для забезпечення платоспроможності здійснюються наступні кроки:
1. Введення постійного контролю за витратами та результатами господарської діяльності: введення щоденної/щотижневої/щомісячної звітності підрозділів по статтям і розмірам витрат підрозділу та отриманим результатам, що виражаються у грошовій формі. Для аналізу звітів може бути створений окремий підрозділ, але кращим є використання окремих консультантів (можливо власних): фахівців у фінансовому менеджменті (наприклад, фінансового директора), у матеріальному постачанні, технолога, які б визначали доцільність витрат, можливість їх зменшення чи уникнення. Аналізуються можливості збільшення результату: підвищення продуктивності, підвищення прибутковості, додаткові джерела (зовнішні) отримання прибутку. Результатом аналізу мають бути рекомендації (у випадку відносної самостійності підрозділу: делегування прийняття рішень) або наказ (у випадку командного стилю управління).
2. Зниження витрат для непов`язаних з виробництвом об`єктів (або їх закриття).
3. Зниження запасів матеріалів і незавершеного виробництва:
- ліквідація (продаж) товарних запасів (можливий продаж за собівартістю або нижче собівартості для вивільнення коштів),
- постійне визначення запасів по частоті їх застосування,
- ліквідація (продаж запасів), використання яких не планується до використання у найближчий час.
4. Забезпечення розрахунків з дебіторами
- використання взаємозаліків
- використання факторінгу
- позов до суду щодо визнання дебітора банкрутом
5. Реалізація непотрібного обладнання за ринковою вартістю. Непотрібним вважається обладнання, що не планується до використання у майбутньому (протягом року і більше), і те, що має бути замінене (є морально чи фізично застарілим, не відповідає нашим вимогам)
6. Зниження витрат
- основного виробництва
- допоміжного виробництва (поетапне виведення цехів допоміжного виробництва на повний госпрозрахунок, санація цехів, вивчення можливості і вигідності придбання продукції та послуг допоміжного виробництва на стороні)
Програма зниження витрат, що реалізується на підприємстві під час проведення комплексу інновацій (реструктуризації) дозволяє знизити собівартість продукції на 9-45%. [9, 12, 28, 36]
Заходи по збільшенню товарообігу
Для збільшення об`єму товарообігу підприємство може здійснити наступні заходи:
·
Покращити роботу відділу збуту (через підвищення кваліфікації співробітників, забезпечення сучасною оргтехнікою для покращення доступності інформації, покращення інформаційного забезпечення відділу, введення системи стимулювання, винагороди за результат)
·
Створити відділ маркетингу, що займався б аналізом ринку з метою створення нових товарів і розвитку існуючих товарів, аналізував причини успіху та невдачі товарів підприємства на ринку.
·
Створити сервісну службу для клієнтів, що одночасно займалася б і збиранням зворотної інформації про товар.
·
Створення торгівельної мережі (каналів товароруху): створення власних підрозділів і залучення інших фірм (пошук дистриб`юторів, укладання контрактів з розповсюджувачами)
·
Покращення іміджу продукції (введення товарного знаку і фірменного найменування, марки)
·
Покращення зовнішнього вигляду товару:
·
дизайн товару
·
дизайн упаковки
·
упаковка для транспортування і для пересилки (для збереження товарного вигляду)
·
Стимулювання продажу шляхом популяризації фірми (фірменного найменування)
·
участь у виставках
·
акції по розсилці (опитування, пропозиції (прямий маркетинг), розсилка каталогів)
·
цілеспрямована реклама
·
Розробка і реалізація комплексної концепції маркетингу (див. Розробка концепції підприємства)
·
Стратегічний аналіз ситуації (які переваги має підприємство перед конкурентами). Аналіз здійснюється за допомогою SWOT-аналізу з використанням моделі факторів конкуренції М. Портера
·
Визначення ринків і цільових сегментів, їх аналіз. Підприємство визначає для себе: на яку саме цільову групу споживачів воно працює, визначає ємність попиту цієї групи, потреби цієї групи, які задовольняються товарами підприємства і ті, що можна задовольнити шляхом розробки нових товарів. Диверсифікація, розширення товарного асортименту підприємства повинно здійснюватися у межах задоволення потреб саме цієї цільової групи. Особливо важливо дотримуватися цього правила підприємствам, товари яких конкурують за іміджем, тобто у певної групи споживачів сформоване уявлення про підприємство, і споживач очікує від підприємства товари визначеної якості, типу, для задоволення потреб певної групи людей
·
Гармонізація інструментів маркетингу (політика продукції, цін, реклами, розподілу (просування) товару)
·
Визначення стратегічних цілей підприємства (визначення цілей підприємства і окремих підрозділів, постановка чітких задач, за виконання яких підрозділи мають звітувати) [17, 33, 36, 38, 44]
Реструктуризація як структурне оздоровлення
(зміни у структурі підприємства)
Зміни у оргструктурі підприємства, у разі потреби, здійснюються за наступними напрямами:
·
Виділення допоміжного виробництва
1.
Переведення на повний госпрозрахунок
2.
Виділення зі складу підприємства (якщо це доцільно)
·
Концентрація на основному виробництві
·
Поетапне виділення підрозділів соціально-культурного призначення
·
Закриття нерентабельних підрозділів, що не піддаються санації, закриття нерентабельних продуктів
Причому, прийняття рішення про здійснення кожного конкретного заходу залежить від його доцільності: доцільними вважаються ті зміни, які зменшують витрати підприємства, зменшують собівартість продукції, підвищують конкурентоспроможність продукції, підвищують прибутковість підприємства.
Організаційна структура управління підприємством має бути перебудована для відповідності принципам:
·
Оптимальність - мінімум числа ступенів
·
Оперативність - швидке прийняття управлінських рішень
·
Правильність, оптимальність розподілу прав і відповідальності
·
Економічність - раціональний поділ управлінської праці
·
Мінімум витрат на управління
·
Мінімум рівнів управління
·
Скорочення ланцюгу команд.
Організаційна структура управління має відповідати цілям бізнесу, необхідна єдність структури і функцій управління, причому, первинними є функції, а вторинними органи управління, потрібно досягти оптимального збалансованого поєднання централізації, спеціалізації і інтеграції функцій управління. Організаційна структура управління має відповідати і вимогам виробничої структури, має охоплювати всі види діяльності.
На побудову нової організаційної структури управління впливають такі фактори як: розмір фірми, характер виробництва: масове, серійне, одиничне, галузеві особливості, рівень механізації та автоматизації, кваліфікація кадрів, сфера діяльності: місцевий, національний, зовнішній ринок, особливості технології, наявність фінансів, тощо. [7, 36]
Розробка концепції підприємства, вибір стратегії - другий етап реструктуризації.
На рівні вищого керівництва підприємства має бути розроблена концепція підприємства, що узагальнює види діяльності підприємства, передбачає їх розвиток і можливість розширення (диверсифікації).
Розробляється бізнес-план підприємства на 3-5 років. Особливими питаннями, на які має бути акцентована увага, є:
·
Прогнозування і планування ринку
·
План розвитку продукції
·
План постачання
·
Планування розвитку виробництва
·
Планування доходів
·
Фінансовий план із визначенням можливих інвестиційних джерел.
Принципи, якими потрібно користуватися при розробці концепції: орієнтація на ринок, орієнтація на прибуток, орієнтація на конкуренцію.
Концепція має також визначати конкурентну позицію підприємства на ринку, конкурентні переваги,
