( 4*4+11*2+18*4+25*3+32*1+39*1 ) / 14 = 18,3

Таблиця 5: Рух робочих кадрів по цеху глибокого друку (1999-2000 р.). |

1999 | 2000

1. Прийнято : всього | 4 | 10

на постійну роботу | 3 | 10

на тимчасову роботу | 1—

2. Звільнено : всього | 1 | 7

за власним бажанням | 1 | 6

по інвалідності | --- | 1

Маючи ці дані (табл. 5 ) ми можемо розрахувати деякі коефіцієнти, що аналізують рух робочої сили по цеху глибокого друку . До таких коефіцієнтів відносять : коефіцієнт обороту по прийому дорівнює відношенню кількості всіх прийнятих на роботу робітників до середньоспискової їх чисельності , коефіцієнт обороту по звільненню

дорівнює відношенню всіх звільнених робітників до середньоспискової їх чисельності, коефіцієнт плинності робочої сили дорівнює відношенню числа робітників звільнених за власним бажанням та в зв'язку з порушеннями дисципліни до середньоспискової їх чисельності.

Таблиця б:

Назва коефіцієнту | 1997 | 1998

1. Коефіцієнт обороту по прийому | 0,31 | 0,62

2. Коефіцієнт обороту по звільненню | 0,08 | 0,44

3. Загальний коефіцієнт обороту | 0,39 | 1,06

4. Коефіцієнт плинності робочої сили | 0,08 | 0,38

З таблиці б видно , що по підрозділу коефіцієнт обороту по прийому випереджує коефіцієнт обороту по звільненню . Можна зробити висновок , що у 2000 році, порівняно з 1999 роком , плинність кадрів підвищилася .

Таблиця 7: Аналіз використання робочого часу в цеху (1999-2000 рр.).

Назва показника | 1999 | 2000 | Відхилення

1. Чисельність працівників | 13 | 16 | +3

2. Загальна кількість люд.-днів відпрацьованих персоналом | 1690 | 2400 | +710

3. Загальна кількість люд.-годин відпрацьованих персоналом | 13520 | 19200 | +5680

4. Середня кількість відпрацьованих днів одним працюючим ( п.2 : п.1 ) | 130 | 150 | +20

5. Середня кількість відпрацьованих люд.-год. одним працюючим (п.3 : п.1) | 1040 | 1200 | +160

6. Тривалість робочого дня ( п.5 : п.4 ) | 8 | 8

На основі даних про загальну кількість відпрацьованих люд.-днів та люд.-годин було розраховано середню кількість днів та годин відпрацьованих одним робітником . Дані розрахунків показують , що в 2000 році було більш ефективно використано робочий час . Спостерігається зростання загальної кількості відпрацьованих людино-днів та людино-годин , а також збільшення середньої кількості відпрацьованих днів та годин одним працівником .

На основі даних про випуск продукції , кількість відпрацьованих

людино- днів та людино-годин , чисельність працюючих можемо розрахувати показники продуктивності праці.

Таблиця 8: Показники продуктивності праці по цеху за 1999-2000 роки .

Показник | 1999 | 2000 | %

1. Середньорічна продуктивність праці одного працюючого (тис. грн.) | 36,5 | 55,26 | 151,4

2. Середньорічна продуктивність праці одного працюючого (тонн.) | 6,65 | 7,55 | 113,53

3. Середньоденна продуктивність праці, грн. | 280,71 | 368,42 | 131,25

4. Середньогодинна продуктивність праці, грн. | 35,09 | 46,05 | 131,24

Дані розрахунки показують , що у 2000 році продуктивність праці , порівняно з 1999 роком , підвищилася . Так в 1,5 рази збільшилася середньорічна продуктивність праці працюючого обчислена в тис. грн. , або на 18,76 тис. грн. . На 13% зросла середньорічна продуктивність праці обчислена в натуральному виразі , або на 0,9 тонн. Той факт , що продуктивність праці в грошовому виразі зросла більше ніж продуктивність праці в натуральному виразі, можна пояснити як результат підвищення цін. На 31% збільшилась середньоденна та середньогодинна продуктивність праці.

Середньорічну продуктивність праці одного працюючого можна

Представити у вигляды формули : Впрац= Троб. д. * Троб. періоду * Вгодинна

Таблиця 9:

Рік | Тривалість робочого

ДНЯ , ГОД. | Тривалість вобочого пеоіоду | Середньогодинна

продуктивність | Середньорічна

продуктивність

1997 | 8 | 130 днів | 0,0351 т. грн. | 36,5 т. грн

1998 | 8 | 150 днів | 0,0460 т. грн | 55,2 т. грн.

Маючи ці дані , можемо проаналізувати вплив факторів на середньорічну продуктивність праці одного працюючого .

1. 8*130*0,0351 =36,5 т.грн.

2. 8*130*0,0460 = 47,84 т. грн.

3. 8*150*0,0460 = 55,2 т. грн.

4. 8*150*0,0460 = 55,2 т. грн.

Тепер можна зробити висновок , що середньорічна продуктивність праці одного працюючого збільшилась під впливом середньогодинної продуктивності праці на 11,34 т. гри. (47,84 - 36,5 ) , а також під впливом тривалості робочого періоду на 7,36 т. грн. Загальний вплив факторів на середньорічну продуктивність праці складає : 11,34 + 7,36 = 18,7 т. грн. , тобто позитивний .

Тепер проаналізуємо заробітну плату .

На ВАТ "Київська поліграфічна фабрика "Зоря" застосовується погодинна форма оплати праці . Оплата погодинників здійснюється на основі відпрацьованого часу та годинної тарифної ставки , розмір якої залежить від розряду .

Таблиця 10: Тарифні ставки погодинників .

Розряд | І | II | III | IV | V | VI

Тарифна ставка, коп | 77,2 | 84,4 | 93,0 | 104,4 | 118,7 | 138,7

Преміювання робітників здійснюється поквартальне при умові балансового прибутку . Премія нараховується за :

1. Суміщення професій .

2. Розширення зони обслуговування або збільшення об'єму робіт .

3. Роботу у тяжких та шкідливих умовах .

4. Виконання обов'язків тимчасово непрацездатного робітника .

5. Роботу в нічну та вечірню зміну .

6. Період освоєння нових норм трудових затрат .

7. Високу професійну майстерність .

8. Класність .

9. Керівництво бригадою .

Розмір премії нараховується за умови виконання основного , додаткового та індивідуального показників преміювання . Основний показник -балансовий прибуток підприємства , додатковий - виконання норм