Відомість відвантаження, відпуску і реалізації товарів використовується бухгалтером для визначення суми відвантажених і реалізованих товарів, а також для визначення неоплачених товарів.Аудитор шляхом аналізу інформації по даній відомості здійснює перевірку законносіт здійснення господарських операцій.

Для визначення результатів від реалізації товарів бухгалтер здійснює формування і відображення “Відомості визначення результатів від реалізації товарів”.Дана відомість сприяє виявленню результатів від реалізації товарів, і аудитор здійснює контроль по кожній номенклатурі і дає заключення про можливі збиткові вироби.

Для здійснення прогнозу по реалізованих товарах аудитор здійснює моделювання рентабельності реалізованих товарів , для цього він вибирає функцію “моделювання рентабельності товарів”,при цьому на другому рівні відображається в виді графічного відображення даних порівняно з плановою рентабельністю товарів.

Дана модель може бути відображена,як в порівнянні з фактичними даними, так і з передбаченими на перед періодами.Це дає можливість аудитору здійснити аналіз і представити конкретні проозиції по організації виготовлення товарів і завершенню випуску нерентабельних видів товарів .

ВИСНОВКИ

Бухоблік являє собою впорядковану інформаційну систему ,що відображає стан і рух майна ,розрахунків і зобов’язань ,власних та позикових коштів та фінансових результатів суб’єктів підприємницької діяльності методом соціальної, безперервної, документальної і взаємопов’заної реєстрації господарських операцій.

Створення впорядкованої інформаційної системи досягається регламентацією таких загальних та єдиних для всіх суб’єктів методологічних основ, використання сукупності яких забезпечило б найбільший ефект в управлінні фінансово-господарською діяльністю.

Ефективність організації бухгалтерського обліку може бути представлена і далі своєчасністю формування інформації про фінансово-майнове становище господарського суб’єкта, мірою її достовірності, доцільності, доступності для використання, мінімізації витрат на підготовку такої інформації .

Запаси, як правило, є найбільш важливою і значною частиною активів підприємства, вони займають особливе місце у складі майна та домінуючі позиції у структурі витрат підприємств різних сфер діяльності; - при визначенні результатів господарської діяльності підприємства та при висвітленні інформації про його фінансовий стан. Запаси відносяться до складу оборотних активів, тому що можуть бути перетворені на грошові кошти протягом року або одного операційного циклу.

Суть товару розкривається при розгляді його властивостей. Товар можна розглядати з боку його якості, що відображає корисні властивості товару і кількості, що характериєує його суспільну міру.

Відповідно до цього одна властивість товару полягає в здатності його задовольняти яку-небудь соціально-економічну потребу людини, друга – обмінюватися в певних пропорціях на інші то-вари. Корисність речі-товару, завдяки якій вона може задовольняти ту чи іншу потребу людей, робить її споживчою варстістю, причому тут йдеться про задоволення потреб не самого товаро-виробника, а інших осіб, тобто ця властивість виявляється як суспільна споживча вартість. Але не будь-яка корисна річ, яка має суспільну споживчу вартість є товаром (наприклад, продукція кріпаків, яку вони виробляли для феодалів). Споживча вартість є об`єктом дослідження еко-номічної теорії тоді, коли вона створюється як суспільна споживча вартість для обміну. І в цій якості вона стає речовим носієм мінової вартості, економічних відносин.

Товари можуть надходити на підприємство внаслідок придбання у постачальника або підзвітною особою, внеску до статутного фонду, безоплатного надходження, виявлення у результаті інвентаризації тощо.

У момент надходження товари повинні бути оцінені за первісною вартістю, для кожного випадку їх надходження необхідно знати, що є первісною вартістю і як її визначити. Порядок визначення первісної вартості товарів залежно від джерел надходження наведений у П(С)БО 9.[8]

П(С)БО 9 передбачає шість методів списання запасів, але для обліку товарів використовуються лише п'ять, оскільки метод нормативних витрат застосовується виключно на підприємствах, що здійснюють виробничу діяльність з метою списання сировини на собівартість реалізованої продукції.

Обов'язковою умовою при виконанні зобов'язання по постачанню продукції є письмова форма укладеного договору. Договори укладають шляхом доставки одного документа, що підписується сторонами, або шляхом прийому постачальником замовлення покупця до вико-нання.

У 2001 році МПП “Смак” для забезпечення об’єму товарообігу закуповувала продукти харчування у різних організацій. Це як державні підприємства так і інші. За 9 місяців 2001 року було закуплено всього товарів на суму 90 000 грн.; Середньомісячна закупка становить біля 14 000 гривень.

Обов'язковою умовою правильної організації обліку на підприємстві є єдність оцінки одних і тих же товарів при їх оприбуткуванні (по Дт рахунку, а при їх списанні - по Кт рахунку).

Торговельні підприємства , до якого належить МПП “Смак”, на рахунку 70 відображують окремо реалізацію товарів вроздріб і оптом. По дебету рахунку 70 списується вартість реалізованих товарів по роздрібних цінах. Такий порядок відбитку реалізації в роздрібній торгівлі дає можливість порівняти суму виторгу від проданих товарів із сумою товарів, списаних по звіту з матеріально-відповідальних осіб.

Бухгалтерський облік у торгівлі створюється так, що дані синтетичного та аналітичного обліків могли бути широко використані як для оперативного облік, так і для статистичної звітності. Основою для будівлі обліку є первинна документація.

Для обліку товарів, а також матеріальних цінностей, придбаних у якості товарів для продажу (торговими підприємствами, підприємствами суспільного харчування, а також промисловими підприємствами), використовується рахунок 28 “Товари".

Відповідно до Положення про організацію бухгалтерського обліку і звітності, в Україні товари в роздрібній торгівлі враховуються по продажним (роздрібним) цінам, а в оптових підприємствах - по продажним або купівельним цінам [2]

Розглядаючи на прикладі МПП “Смак” постанову про організацію бухгалтерського обліку і звітності можемо визначити, що головним завданням бухгалтерського обліку є забезпечення контролю за виконанням зобовязань, наявністю і рухом товарів, використання матеріальних і фінансові резурсів, формування повної, достовірноії інформації про господарські