Оскільки таке становище повто-рюється, не всі товаровиробники зможуть продовжити своє виробництво, бо одні з них розо-ряться, інші - збагатяться.

3`ясувавши якісну характеристику праці, матеріалізованої в товарі, необхідно дати її кількісне вираження, тобто величину вартості товару.

Наприклад, товаровиробники здійснюють виробництво в різних індивідуальних і природ-них умовах, тому на виготовлення однакових товарів витрачається різна кількість праці, яка знаходить своє втілення в різних затратах робочого часу.

Відповідно до цього в товарах матеріалізується різна індивідуальна вартість. Але на ринку то-вари однакової споживчої вартості оцінюються однаково, бо враховується лише їхня суспільна вартість. Її величина визначається не індивідуальними, а суспільно необхідними затратами праці, а саме: кількістю суспільно необхідного часу, який визначається суспільно нормальними умовами виробництва за середнього в даному суспільстві рівня та інтенсивності праці.

Сама ж величина суспільно необхідного робочого часу наближається до індивідуальних затрат праці тих товаровиробників, які виробляють на ринок основну масу товарів одного роду, і вста-новлюється стихійно в ході конкурентної боротьби.

Суспільно необхідний робочий час і зумовлена ним суспільна величина вартості не є постійними і залежать від продуктивної сили праці , яка визначається, в свою чергу, рівнем роз-витку науки та її технологічним використанням, здібностями працівника, його досвідом і кваліфікацією, традиціями, суспільною комбінацією виробничого процесу, природними умо-вами.

Відповідно до Наказу Президента України [1] і Положенням [2], затвердже-ний перелік окремих форм діяльності в сфері торгівлі, суспільного харчування і послуг.

Продаж продовольчих товарів: хлібом і хлібобулочними виробами; кондитерськими виробами і медом; крупами, макаронними виробами, борошном, цукром, кухонною сіллю; м'ясом і м’ясопродуктами; молоком, молочними продуктам майонезом, мороженим, харчовими жирами, сиром, яйцями курячими харчовий риби і риботоварів; безалкогольними і слабоалкогольними напоями;Продаж алкогольних напоїв;Продаж тютюнових виробів;

Продаж непродовольчих товарів: швейних, трикотажних, хутряних, овчинно–шубних товарів і головних уборів; текстильних товарів; електропобутових товарів; теле-радіотоварів; взуття; товари побутової хімії, мінеральні добриві засобу захисту рослин; меблів; товарів для фізичної культури, спорту, туризму, лісоматеріалів і будівельних матеріалів; парфюмерно-косметичних товарів і мила туалетного; галантерейних товарів.

Продаж газет, журналів, конвертів, листівок, знаків оплати, поштових квитків, державних ло-терей.

Продаж ювелірних та інших виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінних каменів, доро-гоцінних каменів органогенного утворення і напівкоштові каменів.

Продаж транспортних засобів і номерних агрегатів

Продаж медикаментів та хімпрепаратів .

В асортимент товарів МПП"Смак" входять: товари харчування.

Мале приватне підприємство зацікавлено в постійному збільшенні обсягу аспортименту про-дукції, плануванні нових товарів, бо це дає можливість і розширити збут, збільшити прибуток, зменшити залежність від ходу реалізаі. якогось одного товару або асортиментної групи, ефек-тивніше використовуваї існуючу систему товароруху, створити або підтримувати образ інноваційні фірми.

2. ОЦІНКА ТОВАРІВ У ТОРГІВЛІ

Товари можуть надходити на підприємство внаслідок придбання у постачальника або підзвітною особою, внеску до статутного фонду, безоплатного надходження, виявлення у результаті інвентаризації тощо.

Як і будь-які запаси, товари у момент їх оприбуткування обліковуються за первісною вартістю, яка включає всі витрати, пов'язані з придбанням товарів і доведенням їх до стану, в якому вони придатні до продажу. На збільшення вартості товарів відносяться, зокрема, транспортні витрати, комісійні винагороди, вартість послуг товарних бірж, митні збори, витрати на зберігання і доставку, здійснені сторонніми організаціями, інформаційні, посередницькі та інші послуги, пов'язані з пошуком і придбанням товарів, витрати на заготівлю, вантажно-розвантажувальні роботи, включаючи прямі витрати на оплату праці, інші прямі витрати підприємства на доопрацювання та підвищення якості технічних характеристик товарів.

У момент надходження товари повинні бути оцінені за первісною вартістю, для кожного випадку їх надходження необхідно знати, що є первісною вартістю і як її визначити. Порядок визначення первісної вартості товарів залежно від джерел надходження наведений у П(С)БО 9.[8]

У випадку придбання товарів за грошові кошти собівартість придбання включає в себе витрати, пов'язані з їх придбанням і доведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання у запланованих цілях.

Товари що надійшли як внесок до статутного капіталу, оцінюються за вартістю, узгодженою засновниками (учасниками). Погоджена засновниками вартість буде справедливою вартістю.

При відображенні в обліку бартерних операцій слід враховувати, на що обмінюються товари. Стандарти передбачають поділ бартерних операцій на обмін подібними активами і обмін неподібними активами.

У випадку обміну подібними активами дохід від операції не визначається. Вважається, що замість одного активу було одержано його еквівалент (тобто його замінили таким самим активом, наприклад машина на машину, цемент на цемент, справедлива вартість яких рівна. При цьому активи, що обмінюються, можуть мати різну балансову вартість, але однакову справедливу вартість).

Якщо товари придбаються за,бартером в обмін на неподібні активи (наприклад, основні засоби), то первісна вартість придбаних активів дорівнює справедливій вартості переданих активів, збільшеній (зменшеній) на суму грошових коштів або їх еквіваленту, яка була передана (одержана) у процесі обміну.

Підприємство має право самостійно обирати один з методів списання запасів, в тому числі товарів, при їх вибутті.

П(С)БО 9 передбачає шість методів списання запасів, але для обліку товарів використовуються лише п'ять, оскільки метод нормативних витрат застосовується виключно на підприємствах, що здійснюють виробничу діяльність з метою списання сировини на собівартість реалізованої продукції.

Відповідно до Положення[8] для одиниць товарів, які мають однакове

призначення та однакові умови використання, застосовується тільки один із

наведених нижче методів:

ідентифікованої вартості одиниці запасу;

середньозваженої собівартості;

ФІФО;

ЛІФО;

ціни продажу (для роздрібних підприємств).

Обраний метод списання