галузях і видах продукції відображаються обернені показники – затрати праці на одиницю продукції в людино-годинах. Чим нижча трудомісткість виробництва продукції, тим вища продуктивність праці.
Продуктивність праці залежить від багатьох факторів: організації технології виробництва, механізації робіт, структури посівних площ, природних умов та ін.. при аналізі продуктивності праці на виробництві окремих видів сільськогосподарської продукції прийнято вважати за результат впливу на неї насамперед двох факторів:
рівняння продуктивності одиниці розміру галузі
трудомісткість виробництва на одиницю розміру галузі.
Для аналізу впливу на продуктивність праці окремих факторів користуються умовним показником затрат праці на одиницю продукції при базисній (плановій) трудомісткості одиниці розміру галузі і при аналізованими (фактичними) рівні продуктивності. З цією метою розрахунки можна проводити, користуючись способом абсолютних різниць. Вихідні дані для такого аналізу наведені у таблиці 3.1.
в) вплив зміни обсягу валової продукції
30,75-28,07=+2,68
30,51-30,51=0
г) вплив зміни середньорічної чисельності працівників
30,75-30,75=0
30,75-30,51=+0,24
Проаналізувавши дані табл.3.1 можна зробити висновок ,що продуктивність праці порівняно з 1998р збільшилась за рахунок збільшення обсягу валової продукції . У порівнянні з 1997р продуктивність праці по господарству зменшилась за рахунок обсягу валової продукції .
4. Аналіз використання фонду оплати праці в промислових сільскогосподарчих виробництвах.
Вкладена в процесі виробництва праця кожного працюючого оплачується відповідно до кількості та якості за принципом: за кращу працю і вищі результати – вища оплата. В умовах розширеного відтворення зростання оплати праці здійснюється на основі випереджаючого росту її продуктивності. Результати господарської діяльності та ефективність виробництва значною мірою залежить від удосконалення оплати праці. Фонд заробітної плати для господарств встановлює вищестояща організація. Економічне використання його є однією з основних умов зниження собівартості продукції й підвищення рентабельності виробництва. Порівнянням фактичного використання фонду зарплати з плановим виявляють рівень виконання плану і суму економії чи перевитрат.
Основними завданнями аналізу використання фонду заробітної плати (оплати праці) у сільскогосподарчих підприємствах є такі:
визначення суми абсолютної і відносної перевитрати (економії) фонду заробітної плати та виявлення причин, що їх зумовили;
вивчення структури фонду заробітної плати (оплати праці), застосування в господарстві матеріальних стимулів за високі результати праці;
порівняння розміру оплати праці робітників, зайнятих у різних галузях виробництва.
Під час використання фонду заробітної плати розрізняють абсолютну і відносну перевитрату (економію). Абсолютну перевитрату визначають порівнянням фактичного фонду заробітної плати з плановим як абсолютну суму його перевищення. Для розрахунку відносної перевитрати фактичний
достатнє підвищення заробітків, цим самим оплата, праці стає важливим засобом підвищення її продуктивності. Другою не-обхідною умовою раціональної оплати праці є не аби-яке збільаен-ня заробітків, а таке, при якому темпи зростання продуктивності —праці випереджали б підвищення рівня оплати. Лише за таких умов зменшуються витрати на оплату праці в собівартості продукції, опда-а праці стає ефективним засобом ведення господарства.