Пластикова картка - це персоніфікований платіжний інструмент, що надає можливість користувачеві карткою здійснювати безготівкові розрахунки по оплаті товарів/послуг, а також отримання готівки у відділеннях банків і банківських автоматах (банкоматах) [51,123].

Пластикова картка являє собою пластину стандартних розмірів, виготовлену з спеціальної, стійкої до будь-яких пошкоджень пластмаси. Основна функція пластикової картки - забезпечення ідентифікації особи, що її використовує як суб'єкта платіжної системи. Для цього на пластикову картку наносяться логотипи банка-емітента і платіжної системи, що обслуговує картку, ім'я власника картки, номер його рахунку, строк дії картки. Крім цього на картці може бути присутня фотокартка власника і його підпис.

У ході розвитку пластикових карток виникли їх різні види, які розрізняються за призначенням (кредитні, дебетові та картки з овердрафтом), з точки зору механізму розрахунків (двосторонні та оагатобічні картки) та за матеріалом з якого картка виготовляється (паперові, пластикові та металеві) (див. Додаток 2).

Кожен банк працює з кредитними та дебетними пластиковими картками, що мають свій видовий поділ (див. Рис. 1.1)

Банківські кредитні картки призначені для придбання товарів з використанням банківського кредиту, а також для отримання авансів в готівковій формі. Головна особливість цієї картки - відкриття банком кредитної лінії, яка використовується автоматично кожного разу, коли здійснюється придбання товару або береться кредит у грошовій формі. Кредитна лінія діє в межах встановленого банком ліміту. В системі банку кредитна картка використовується також для отримання грошей в банківських автоматах.

Картки туризму і розваг - "платіжні" картки. Вони випускаються компаніями, які спеціалізуються на обслуговуванні вищевказаної сфери, наприклад American Express та Diners Club. Картки приймаються на оослуговування сотнями тисяч торгівельних і сервісних підприємств у всьому світі для оплати товарів і послуг, а також надають власникам різні пільги по бронюванню авіаквитків, номерів у готелях, отримання знижок з Щни товару, страхуванню життя і т.д.

Дебети і картки є для свого власника зручним способом проведення

атіжних операцій шляхом прямого зменшення розмірів його фінансових

ктивів Власник дебетової картки зможе оплачувати придбання товарів і

послуг.

Розрізняють особисті і корпоративні картки. Особисті картки

(індивідуальні) видаються окремим клієнтам банку і можуть бути "стандартними" або "золотими". Останні призначені для осіб з високою кредитоспроможністю і передбачають багато пільг для користувачів. Корпоративна картка видається організації (фірмі), яка на підставі цієї картки може видати індивідуальні картки обраним особам (керівникам або просто цінним співробітникам), їм відкриваються персональні рахунки, які "прив'язані" до корпоративного карткового рахунку. Відповідальність перед банком по корпоративному рахунку несе організація, а не індивідуальний власник корпоративних карток.

Основними учасниками карткових розрахунків є:

- власник картки;

- банк емітент, який займається випуском пластикових карток і наданням їх в розпорядження клієнтів. При цьому картки залишаються у власності банка, а клієнти отримують право на їх використання;

- підприємство торгівлі або сфери послуг;

- банк-еквайр - це банк, що обслуговує торговельне підприємство.

1.2.3 Інформаційні ресурси банківської установи

Інформаційні ресурси ~ це сукупність документів в інформаційних системах, які базуються на ідеях і знаннях, накопичених в результаті науково-економічної діяльності людей і представленні у формі , яка Дозволяє накопичення, реалізацію і відтворення. Інформаційний ресурс характеризують як створену чи виявлену, зареєстровану і оцінену 'нформашю [45,67].

«р

Для того, щоб стати інформаційним ресурсом, потоки інформації

овинні мати деякі специфічні якості, завдяки яким вони стають соціальне

начущими, технологічно придатними, тобто такими, що мають цінність

для практичного застосування. Такою основною якістю є системна

організованість (організація) інформаційних потоків та їх окремих

елементів. Основними формами організації інформаційного ресурсу є:

файл, база даних, банк даних, база знань та ін.

Таким чином, інформаційними ресурсами банківської установи можуть бути:*

Інтернет: www. rada.kiev.ua , www. kmu.gov.ua, www. bank.gov.ua;*

Локальні нормативно-правові акти банку: закони, накази, положення, акти, постанови, статути - документи, якими банки керуються у своїй діяльності.*

Фахова теоретична література: посібники, фахові журнали та газети.

Банк та його працівники можуть здійснювати підписку на такі журнали: "Бізнес і безпека", "Банкивское дело", "Фондовий ринок" та газети: "Обрій", "Голос України", "Правда". Дані періодичні видання можуть служити як джерелом нової інформації загальної сфери, так і інформації в законодавчій нормативно-правовій базі.

1.3 Дослідження інформаційних систем банківської установи

Інформація є головним предметом праці управління банківською установою. Тому керівництву кожного банку для прийняття управлінських рішень необхідно постійно володіти інформацією.

На сьогоднішній день могутньою стратегічною зброєю банку у структуруванні, накопиченні, зберіганні, пошуку та передачі інформації є комп ютерні системи, телекомунікаційні мережі та інформаційні технології.

«f

±*\J

Основним елементом інфраструктури інформаційних технологій

KV є автоматизована банківська система ( АБС ), що встановлюється у

Г повному офісі банку та функціонує в усіх його філіях та відділеннях. Ця

истема забезпечує повномасштабну операційну та аналітичну підтримку

здійснення усіх банківських операцій, у томі числі надання послуг з

віддаленого управління рахунком. Використання цієї системи дає

можливість цілодобово без вихідних надавати послуги клієнтам банку.

Інформаційна система - взаємопов'язана сукупність засобів, методів і персоналу, яку використовують для зберігання, опрацювання та видавання інформації, що слугує досягненню конкретного завдання (див. Додаток 3).

Інформаційна система - необхідна складова в процесі організації управління банку. Вона вміщує:*

Сукупність економічних даних на відповідних