Держава також суттєво впливає на трудові відносини через свої законодавчі і урядові органи. Законодавчі органи визначають мінімальний рівень заробітної плати, лімітують тривалість робочого тижня, регулюють рівень зайнятості, регламентують використання праці жінок і молоді.

З розвитком інтеграційних процесів зростає необхідність регулювання трудових відносин на міждержавному рівні. Хартія “Основних соціальних прав трудящих ЄЕС”, підписана керівниками урядів країн-членів ЄЕС, є яскравим підтвердженням цього. З появою хартії формування спільного економічного простору в Європі отримує новий соціальний вимір. Хартія визначає основні соціальні права трудящих: свободу переміщення, зайнятість і винагороду, покращення умов життя і праці, соціальний захист, свободу асоціацій і колективних переговорів, доступ до виробничого навчання, рівні права чоловіків і жінок, участь в управлінні і т.п. Обумовлено також права дітей і підлітків, осіб похилого віку, непрацездатних.

Обов’язком країн-членів ЄЕС є гарантія основних соціальних прав трудящих, здійснення соціальних заходів, спрямованих на стабілізацію внутрішнього ринку, як частини стратегії економічного і соціального зближення.

З цього слідує, що диплом про вищу освіту, отриманий в навчальному закладі будь-якої країни ЄЕС, визнається дійсним в усіх інших країнах. Будь-яка особа відповідної кваліфікації може працювати за фахом в кожній з 12 країн Європи нарівні з її корінними мешканцями. Будь-який громадянин країни ЄЕС має право поступати на державну службу в будь-яку з цих країн. Місцеві жителі мають виключне право займати державні посади тільки в органах влади - поліції, армії, судовій системі, дипломатії і т.п.

В даний час в розвинутих країнах світу набуває все більшого поширення ідея соціального партнерства.

Соціальне партнерство - інтегральний елемент ринкової економіки. Партнерство в економіці слід розглядати і як етичне поняття, і як організаційний принцип. Багато проблем сучасного суспільства, включаючи подолання негативного впливу індустріалізації, а також соціальних змін в національному і міжнародному плані, вирішуються легше, якщо сторони виступають в якості партнерів, а не протидіючих угруповань, і орієнтуються на кооперацію, а не на конфронтацію.

Партнерство означає визнання різного роду соціальних інтересів окремих суспільних груп і надання їм права участі в політичних і економічних процесах, у формуванні громадської думки і в прийнятті рішень. Партнерство передбачає співпрацю між роботодавцями, найманими працівниками і державою. Воно слугує виразом свободи мислення і поведінки, які витікають з визнання небажаності розвитку подій у формі класової боротьби, як це було в минулому.

4 Роль наукових досліджень і

дослідно-конструкторських робіт в діяльності фірми

У відповідності до житєвого циклу продукції, на його початковій стадії проводяться наукові дослідження та дослідно-конструкторські роботи (НДДКР). Роль НДДКР, в тому числі і розробки нових технологій в сучасних умовах постійно зростає, і це пов’язано із посиленням конкуренції на ринках збуту, скороченням часу появи принципово нової продукції і технологій, що приводить до швидкого морального старіння продукції, особливо машинобудування, приладобудування, радіоелектронної промисловості, наслідком чого, в свою чергу, є скорочення життєвого циклу товарів та прискорення розробки все нових і нових видів товарів.

Невміння фірми вчасно усвідомити необхідність зміни продукції і технології може привести до значних втрат на ринку або і примусити фірму припинити свою діяльність в раніше прибутковій сфері. З іншого боку, своєчасно виходячи на ринок із створеною на базі нових технологій продукцією, фірма може завоювати і зберегти перевагу у конкурентній боротьбі.

Таким чином, фірма повинна постійно генерувати нові ідеї щодо розробки сучасних технологій, виробництва актуальних для споживачів товарів з найвищими споживчими якостями.

Існує чотири основних джерела ідей в сфері розробки нових товарів. Перше і основне джерело – це потреби самого ринку, на яке припадає, за експертними оцінками, близько 72% загального числа ідей, що успішно втілюються в нових товарах. Друге – можливості науки і техніки, які дозволяють економічно вигідно реалізувати їх в нових виробах (25% вдалих ідей). Третє джерело – потреби або політика самої фірми. Ідеї, що виникають на цьому грунті, приводять до створення 6% нових вдалих продуктів. І нарешті, копіювання, наслідування інших фірм, що досягли успіху, приводить до розробки 22% економічно виправданих нових виробів. В наведеній статистиці загальна сума перевищує 100%, оскільки деякі з названих джерел взаємно перекриваються.