цілому, що надає валютним відносинам особливого значення в економічних системах відповідних країн.
Зазначені особливості роблять валютні відносини надзвичайно складними і такими, які важко регулювати. Водночас управління ними — надзвичайно актуальна проблема. Тому в більшості країн світу прийняті спеціальні закони, що регламентують механізм державного регулювання валютних відносин, щоб захистити національні інтереси від неправомірних дій їх внутрішніх і зовнішніх учасників.
Отже, за своїм економічним змістом валютні відносини — це сукупність економічних відносин, які виникають у процесі взаємного обміну результатами діяльності національних господарств різних країн і обслуговуються валютою. Вони тісно переплітаються з внутрішніми грошовими відносинами, є їх продовженням, коли вони переходять межі національних митних кордонів. У цей момент національні гроші набувають форми валюти. Тому національний валют-ний ринок кожної країни є складовою її грошового ринку, валютне законодавство тісно кореспондує з грошовим законодавством.
Залежно від економічного призначення валютних платежів у валютних відносинах можна виділити такі складові:
ѕ
міжнародні розрахунки за зовнішньоторговельними операціями;
ѕ
одержання і погашення різних видів міжнародних позичок;
ѕ
переміщення валюти при здійсненні зовнішніх інвестицій;
ѕ
переміщення валюти при наданні економічної і технічної допомоги;
операції з купівлі-продажу валюти на внутрішньому і зовнішніх валютних ринках.