та динаміку попиту і пропозиції на валютному ринку впливає велика кількість (десятки) чинників економічного, політичного, правового, психологічного характеру. Усі їх можна розділити на три такі групи:
1. Курсоутворюючі чинники:
ѕ
стан платіжного балансу країни;
ѕ
обсяги ВНП, який виробляється в країні;
ѕ
внутрішня і зовнішня пропозиція грошей;
ѕ
процентні ставки в країнах, валюти яких порівнюються;
ѕ
співвідношення внутрішніх цін країни з зовнішніми.
Ці чинники можна назвати базовими, тобто такими, що визначають таке співвідношення попиту та пропозиції на валютному ринку, яке веде до стабільності чи поступової внутрішньо зумовленої та передбачуваної зміни.
2. Регулюючі чинники:
ѕ
заходи прямого державного регулювання (фіскально-бю-джетна політика, квотування та ліцензування, грошово-кредитна політика, регулювання цін, інтервенційна політика, розподіл валюти тощо);
ѕ
структурні чинники.
Ці чинники впливають на кон’юнктуру ринку через зміну курсоутворюючих чинників. Вони вводяться в дію державою свідомо для досягнення певних цілей в її економічній політиці і можуть давати значний ефект в умовах, коли економіка країни перебуває у стані тривалої рівноваги.
3. Чинники кризового характеру:
ѕ
дефіцит державного бюджету;
ѕ
безконтрольна емісія та інфляція;
ѕ
штучне і надмірне регулювання цін;
ѕ
висока монополізація виробництва.
Ці чинники виникають у разі порушення динамічної рівноваги економіки, послаблюють дію курсоутворюючих чинників та знижують результативність регулятивних заходів держави.
У всій цій сукупності чинників вирішальною (базовою) є пер-ша група (курсоутворююча). У свою чергу, у базовій групі ключову роль відіграє платіжний баланс, його стан та динаміка. Він має комплексний характер і акумулює в собі певною мірою дію всіх інших чинників.
