60% ВВП;
ѕ
річна інфляція не може бути вищою, ніж плюс 1,5-про-центних пункти до середнього рівня інфляції у трьох країнах ЄС з найбільшою стабільністю цін;
ѕ
середнє номінальне значення довгострокової процентної ставки не повинно перевищувати плюс 2-процентні пункти до середнього рівня цих ставок у трьох країнах ЄС з найбільшою стабільністю цін.
Нині країни ЄС вступили у третій етап утворення ЄВС. Станом на 1 січня 1999 р. було зафіксовано валютні курси національних валют. Фінансові безготівкові операції з цього періоду можуть здійснюватися як у євро, так і в національній валюті.
З 1 січня 2002 р. євро увійшла до готівкового обігу і протягом кількох місяців зберігався паралельний обіг євро та національних валют. З 1 липня 2002 р. в обігу залишається єдина європейська валюта — євро. За стабільність єдиної грошово-кредитної політики ЄВС відповідає Європейська система центральних банків, до якої входять ЄЦБ і центральні банки країн-учасниць. Фактично грошово-кредитна політика країн — учасниць ЄВС утратила самостійність відтоді, коли центральні банки цих країн взяли зобо-в’язання, використовуючи відповідні ринкові інструменти, забезпечити фіксовані двосторонні обмінні курси за станом на 31 грудня 1998 р., тобто національні валюти стали деномінаціями євро.
Основними перевагами введення єдиної валюти є:
ѕ
зменшення операційних витрат;
ѕ
розширення фінансових ринків;
ѕ
зростання їх ліквідності;
ѕ
зменшення валютних ризиків;
ѕ
спрощення міжнародних фінансових операцій;
ѕ
зростання конкуренції.
Усі ці переваги сприятимуть подальшому розвиткові міжрегіонального співробітництва, а спільна валюта євро має підстави отримати статус резервної та стати конкурентоспроможною щодо долара США.
Таким чином, найважливішими наслідками запровадження євро найближчим часом стануть:
ѕ
розширення можливостей економічного співробітництва завдяки вирівнюванню умов торгівлі;
ѕ
зростання економічної конкуренції у результаті спрощення порівняння результатів виробництва продукції, уніфікації бухгалтерської звітності та аналізу;
ѕ
запровадження єдиного масштабу цін;
ѕ
ліквідація курсових втрат і ризиків під час здійснення економічних операцій;
ѕ
зменшення операційних витрат на конверсійні операції тощо.
Ці позитивні наслідки стануть реальними за умови послідовного проведення Європейським центральним банком загальної монетарної політики, яка стає все важливішим елементом впливу на розвиток економіки та підтримання фінансової стабільності Союзу.