Суть та функції ринкового планування

У сучасних ринкових відносинах планування економічної діяльності всіх підприємств і фірм є важливою передумовою вільного виробництва і підприємництва, розподілу і споживання ресурсів і товарів. У світі обмежених ресурсів ринкове планування їх використання є основою економічної свободи як виробників товарів та послуг, так і споживачів матеріальних благ. В умовах ринку, коли діючі ціни на всю продукцію та ресурси вільно встановлюються самими конкуруючими виробниками і споживачами, кожне підприємство або фірма самостійно вирішують, які товари і в яких кількостях їм необхідно виробляти в наступному плановому періоді.

Планування діяльності стало в даний час економічною основою вільних ринкових відносин окремих людей і цілих трудових колективів, малих і великих підприємств, різних фірм і організацій, усіх господарських суб’єктів і економічних об’єктів з різними формами власності. У процесі планування забезпечується необхідна рівновага між виробництвом і споживанням продукції, величиною ринкового попиту на товари і послуги і обсягом їх пропозиції фірмами та підприємствами. У ринковій економіці, яка орієнтує кожного виробника і підприємця на максимальне задоволення потреб у своїх товарах і одержання найбільшого прибутку, нових функцій набирає внутрішньогосподарське, або внутрішньофірмове планування діяльності на всіх підприємствах.

Отже, суть внутрішньофірмового планування у вільних ринкових відносинах заключається у науковому обґрунтуванні на підприємствах або фірмах економічних цілей їх розвитку і форм господарської діяльності, виборі найкращих методів їх здійснення на основі найповнішого виявлення видів, обсягів і термінів випуску товарів, виконання робіт та надання послуг і встановлення таких показників їх виробництва, розподілу і споживання, які при повному використанні обмежених виробничих ресурсів, можуть привести до досягнення в майбутньому якісних та кількісних результатів.

Внутрішньофірмове планування ринкової діяльності підприємств передбачає не тільки розгляд ряду виробничо-господарських, організаційно-управлінських, фінансово-економічних і багатьох інших проблем як єдине ціле, але і орієнтацію на майбутнє рішень, які приймаються. Можливість наближення до кінцевого результату робить процес планування важливим показником як ступеня просування до поставленої мети, так і міри зовнішньої цінності будь-якого проміжного результату. Вірна оцінка при плануванні ступеня просування до кінцевого результату сприяє обґрунтованому вибору не тільки важливіших економічних цілей, але і необхідних засобів для їх здійснення в плановому періоді.

У процесі планування вибір основних цілей і можливих засобів або методів їх виконання тісно зв’язані і переплетені між собою. Висунуті планово-економічні або інші внутрішньогосподарські цілі багато в чому впливають при можливих обмеженнях і на вибір засобів для їх здійснення. Разом з тим очевидно, що виробничі ресурси, які є у підприємства, технологічні засоби та фінансові можливості впливають також і на вибір стратегічних або тактичних цілей його розвитку. Наприклад, можливість або здатність стабілізації і підйому виробництва на вітчизняних машинобудівних підприємствах в даний період суттєво обмежується рівнем їх реальних доходів і станом платоспроможності. У сучасних умовах розвитку більшості наших підприємств головною метою планування є одержання максимального прибутку. А основними засобами для її досягнення можуть бути вибрані два відомі методи росту доходів підприємства: в результаті економного витрачання ресурсів і на підставі нарощення капіталу. Перший шлях орієнтує виробників на зниження витрат, другий – на підвищення результатів виробництва.

Отже, ринкове планування внутрішньогосподарської діяльності служить основою сучасного маркетингу, виробничого менеджменту і в цілому усієї економічної системи господарювання. Це означає, що в процесі планування необхідний комплексний, системний підхід до вирішення виробничо-господарських та інших проблем, які виникають на підприємстві. Формулювання виробничих цілей та вибір економічних ресурсів, спрямованих на досягнення планових показників і завдань, яких вимагає ринок, - це перспективне планування або комплексне вирішення майбутніх проблем. Отже, ринкове планування внутрішньогосподарської діяльності на різних підприємствах і фірмах – це розробка варіантів бажаного майбутнього і знаходження шляхів ефективного наближення до нього2.С.28.

Будь-який план, як поточний, так і перспективний, повинен бути здійсненним, життєздатним і гнучким до внутрішніх і зовнішніх змін виробничої ринкової системи та її оточення.

Планування в умовах ринку також служить основою здійснення багатьох різноманітних економічних, організаційних, управлінських, соціальних та інших функцій, які характеризують ступінь розвитку сучасного виробництва. Механізм їх взаємодії потребує об’єднання в комплексний план або єдину планову систему відповідних цілей і засобів їх досягнення. Наприклад, при плануванні різних економічних показників перспективної діяльності підприємства слід найповніше використовувати існуючу систему прогресивних нормативів, передових стандартів, наукових положень та економічних цілей. Для сучасного вітчизняного ринку або виробництва ці цілі можна сформулювати наступним чином:

економічний ріст, який означає бажання підприємств забезпечити виробництво більшої кількості і кращої якості товарів та послуг, а, отже, вищий рівень життя людей;

повна зайнятість;

економічна ефективність, що характеризує максимальну віддачу усіх виробничих ресурсів;

стабільний рівень цін;

економічна свобода;

справедливий розподіл доходів.

Планування внутрішньофірмової діяльності – це важлива функція управління виробництвом. Ринкове планування як цілеспрямована внутрішньогосподарська діяльність дозволяє розглядати одночасно безліч взаємозв'язаних економічних, соціальних, організаційних, інвестиційних, управлінських та інших проблем як єдину цілісну систему. Тому планування на підприємстві служить основою організації та управління виробництвом, є нормативною базою для виробітки і прийняття раціональних організаційних та управлінських рішень.

Внутрішньофірмове планування в умовах ринкової економіки - це процес неперервної творчої діяльності, науково обґрунтована система вільного вибору основних видів продукції та послуг підприємств, важливіших економічних і соціальних цілей його перспективного розвитку, найкращих технічних засобів та організаційних методів вирішення поставлених перспективних цілей і завдань.

Планування – вид, сфера діяльності органів управління підприємства з передбачення майбутнього стану його економіки на основі врахування дії законів розвитку природи і суспільства, а також тенденцій розвитку підприємства, галузі та національної економіки. Процес планування полягає у визначенні мети, якої підприємство прагне досягти за певний період, а також засобів, шляхів та умов її досягнення.

Поняття „планування діяльності підприємства” можна розглядати в декількох аспектах: перший – загальноекономічний, який відповідає загальній теорії фірми, її природі; другий – конкретно-управлінський, в якому планування виступає як важлива управлінська функція.

В економічній літературі зустрічається чимало визначень планування і плану. Приведем декілька прикладів.

Під плануванням слід розуміти продумане визначення і систематизацію факторів, які забезпечують успішну діяльність підприємства. Планування пов’язане з визначенням і постановкою цілей організації, виробленням політики, методів, стратегії і тактики, необхідних для їх досягнення. (Г.Дж. Болт).

Планування – складна високоорганізована форма суспільного впливу на соціально-економічні системи, якими є підприємницькі структури. Воно полягає у визначенні на базі прогнозних наукових розробок цілей, потреб і параметрів розвитку системи, які розглядаються як орієнтири для суб’єктів господарювання (В.М.Ходачек).

У широкому розумінні планування – процес прийняття на основі систематичної підготовки управлінських рішень, пов’язаних з майбутніми подіями. Йдеться про систематичне поставлення цілей і підготовку необхідних для їхнього здійснення заходів. Планування у вузькому розумінні можна визначити як систематизовану підготовку рішень. Головний сенс планування полягає у підвищенні ефективності діяльності підприємства шляхом цільової орієнтації і координації всіх процесів, виявлення ризиків, підвищення гнучкості та адаптованості до змін. (Н.М.Євдокимова).

Сутність планування формулюється як конкретизація цілей розвитку фірми та її підрозділів на певний період часу; визначення господарських завдань, засобів їх досягнення, термінів і послідовності реалізації; виявлення матеріальних, трудових і фінансових ресурсів, необхідних для вирішення поставлених завдань. (І.М.Герчікова)

Планування завжди орієнтується на дані минулого, однак прагне визначити і контролювати розвиток підприємства в перспективі. (В.Хойєр).

Отже, планування можна розглядати як дієвий інструмент сучасного виробничого менеджменту, завдяки якому підприємства можуть визначати мету і завдання свого функціонування, розробляти систему заходів щодо поліпшення результатів діяльності або запобігання небажаним явищам.

Практика господарювання свідчить про те, що планування створює для суб’єктів господарювання важливі переваги:

забезпечує підготовку до використання майбутніх сприятливих для підприємства умов;

попереджує про можливі проблеми;

стимулює управлінський персонал до реалізації своїх рішень в подальшій діяльності;

поліпшує координацію дій управлінського персоналу підприємства;

сприяє раціональному використанню ресурсів підприємства.

Функції планування – це види робіт, дій, процедур, які здійснюються в процесі формування плану, спрямовані на зміну стану підприємства.

Функціями планування є: зменшення складності об’єктів планування; мотивація; прогнозування; забезпечення безпеки; оптимізація; координація та інтеграція; контроль; документування; інформування та пропаганда.

У реальній практиці господарювання об’єкти і процеси планування характеризуються певною складністю, зменшення або здолання якої досягається шляхом виділення найважливіших зв’язків і залежностей, об’єднання їх в модулі за сферами діяльності та структурними підрозділами. Такий підхід дозволяє проводити окремі планові розрахунки, спрощує процес складання та реалізації планів, контроль за їх виконанням.

З допомогою процесу планування ініціюється ефективне використання наявного потенціалу підприємства: матеріального, трудового, інтелектуального.

Якість планування визначається якістю прогнозування стану зовнішнього і внутрішнього середовища. Результативність цієї функції досягається шляхом проведення моніторингу всіх основних виробничих чинників.

У процесі планування необхідно врахувати фактор ризику, передбачити заходи його уникнення або зменшення.

Функція оптимальності планових рішень реалізується шляхом вибору за відповідними критеріями ефективного варіанту використання ресурсів, часу досягнення мети з ряду альтернативних рішень.

Процес планування об’єднує людей, координує їх діяльність, запобігає конфліктам, враховує інтеграцію всіх сфер діяльності підприємства.

Функція