.

Рис. 3.3. Ієрархія потреб за А. Маслоу

Згідно з теорією Маслоу п'ять основних типів потреб становлять ієрархічну структуру» яка визначає поведінку людини як домінуючий фактор. Потреби вищих рівнів не мотивують людину взагалі або моти-вують частково до того часу, поки незадоволені потреби нижчих рівнів. Наприклад, людина, що нагальне відчуває голод чи спрагу, не буде мотивуватися можливістю задовольнити потреби психологічного характеру. У цей час її не хвилюють інші потреби.

Задоволена потреба втрачає свій мотивуючий вплив на по-ведінку конкретної людини. Потреби виникають і вимагають сво-го задоволення у порядку класифікації, тобто потреби нижчих рівнів вимагають вирішення і формують лінію поведінки людини раніше, ніж на мотивацію почнуть діяти потреби вищих рівнів. Отже, задоволення потреб мусить відбуватися за висхідною, відповідно до ієрархії До того ж, на думку Маслоу, якщо нижчий рівень потреб не задоволене, то людина має спуститися (у межах піраміди потреб), повернутись назад і задовольнити його. Наприклад, робота задовольняє потребу товариськості і поваги. Але в втратою ро-боти у людей знову з'являється зацікавленість до основних потреб, та-ких як їжа, і потреб безпеки, на зразок притулку і одягу.

У кожний конкретний момент людина прагне до задоволення тієї потреби, яка для неї є найбільш важливою і вважається чи ус-відомлюється більше за інші.

З розвитком людини як особистості її потенціал постійно роз-ширюється, тому потреба в самореалізації ніколи не буде повністю задоволена. Через це процес мотивації поведінки через потреби не-скінченний.

Доцільно порівняти ієрархію потреб з організаційною політи-кою:

· потреби самореалізації - робота, що вимагає максимальних зусиль;

· потреби поваги - ранг посади працівника;

· соціальні потреби - стосунки у робочій групі;

· потреби безпеки - пенсійна програма;

· фізіологічні потреби - основна заробітна плата.

Керівники повинні розрізняти мотиваційні стимули, оскільки кожна ситуація має свої мотиваційні сили.

Теорія Маслоу не завжди підтверджувалася під час досліджень. Шермергорн резюмує: "Потреби людини змінюються відповідно до стадії, на якій перебуває кар'єра особи, розміру організації і навіть географічного місцезнаходження. Немає переконливих підстав вважа-ти, що задоволення потреби на одному рівні зменшуватиме її значен-ня, збільшуючи вагу наступної вищої потреби."

1. Мотивація " це процес спонукання, стимулювання себе чи інших (окремої людини чи груп людей) до цілеспрямованої

поведінки або до виконання певних дій, спрямованих на досягнення власної мети або цілей організації.

Потреби - це відчуття того, що чогось чи когось бракує, фізіологічне чи психологічне усвідомлення браку (нестачі) будь-чого. Потреби бувають первинні - вроджені, природні, на основі фізіології людини, та вторинні - психологічного характеру, залежні від психо-логії та індивідуальних особливостей людини.

Винагороди - це все те, що людина вважає цінним для себе. Винагороди поділяються на внутрішні - пов'язані з процесом виконан-ня роботи, та зовнішні - все те, що пропонується організацією за вико-нання певної роботи чи посадових обов'язків.

За допомогою грошей, що сплачуються організацією за викори-стану працю, людина повністю чи частково задовольняє свої потреби.

Теорії мотивації засновані на результатах психологічних дос-ліджень і поділяються на дві категорії: змістові і процесуальні.

2. Змістові теорії мотивації пов'язані з ідентифікацією внут-рішніх спонукань (потреб), що змушують людину діяти так, а не інакше, визначають структуру потреб людини і виявляють серед них ті, що мають пріоритетне значення.

Теорія Маслоу

Потреби поділяються на первинні та вторинні і утворюють п'ятирівневу ієрархічну структуру, в якій вони розподілені згідно з пріоритетом.

Поведінку людини в конкретний момент часу визначає найнижча незадоволена потреба ієрархічної структури.

Після задоволення потреби її мотивуючий вплив на поведінку припиняється.

Теорія Аьлдерфера

Людина відчуває три загальні категорії потреб - життєві (фізіологічні та безпеки), взаємин (міжособові стосунки), поваги та самореалізації. Для ос-танньої категорії необхідне неухильне зростання.

Кожна потреба може задовольнятись окремо, незалежно від інших.

Теорія Мак-Клелланда

Три потреби вищих рівнів, що мотивують людину - це потреби влади, до-сягнення та належності.

У наш час потреби вищого порядку (соціальні) відіграють вирішальну роль, оскільки потреби нижчих рівнів, як правило, повністю чи частково задоволені.

Теорія Герцберга

Потреби поділяються на гігієнічні чинники та мотивації.

Наявність гігієнічних чинників не дає розвинутися відчуттю незадоволення роботою.

Для ефективної мотивації підлеглих керівник повинен сам чітко усвідомити зміст роботи і вміти виконати її на належному рівні.

3. Більш сучасні процесуальні мотиваційні теорії ґрунтуються на поведінці людини і враховують її сприйняття та набутий досвід. Сама мотивація розглядається з точки зору того, що змушує людину спрямовувати зусилля на досягнення бажаних результатів.

Теорія очікування В.Врума передбачає залежність загальної мо-тивації до праці від добутку трьох компонентів: 1) витрати праці - ре-зультати; 2) результати - винагороди та 3) валентність.

Теорія справедливості заснована на існуванні об'єктивної за-лежності винагород від виконаної роботи чи витрачених зусиль люди-ни. Працівники зіставляють зміст й обсяг своєї праці та праці співробітників і прагнуть бачити адекватні результати під час їх мате-ріального та морального відшкодування.

Модель Портера-Лоулера враховує та поєднує такі поняття як зусилля, здібності, результати, винагороди, задоволення та сприйняття в межах єдиної взаємозалежної системи.