Реферат

Державне регулювання і стимулювання науково-технічного прогресу та інноваційних процесів

План

1. Науково-технічний прогрес та інновації як об'єкт державного ре-гулювання економіки.

2. Державна науково-технічна та інноваційна політика, її сутність, цілі й принципи.

1. Науково-технічний прогрес та інновації як об'єкти державного регулювання економіки.

Науково-технічний прогрес (НТП) – безперервний розвиток науки і техніки, обумовлений потребами виробництва, зро-станням та ускладненням суспільних потреб.

НТП складається з двох паралельних процесів:

- науковий прогрес – як оновлення знань;

- технічний (технологічний) прогрес – як зміна характеру фактично використовуваного обладнання й устаткування.

Дві форми НТП:

- еволюційна – поступальний розвиток науки і техніки, впровадження досконаліших, передовіших надбань;

- революційна – науково-технічна революція (НТР).

НТР – це якісні зміни у науково-технічній сфері на основі використання фундаментальних наукових відкриттів і винаходів, що обумовлюють докорінні перетворення в усіх сферах діяльності (науці, техніці, виробництві, управлінні, соціальній інфраструктурі).

Науково-технічний потенціал країни – це сукупність національних ресурсів і засобів. Його складовими виступають:

- матеріально-технічна база науки (наукові організації, науково-дослідні лабораторії, експериментальні заводи, електрон-но-обчислювальні центри, обладнання тощо);

- наукові кадри (дослідники, експериментатори, конструктори, винахідники, науково-технічний персонал та ін.); їхній культурний розвиток;

- фонд винаходів і відкриттів (банк наукових знань, вина-ходів, зразків, наукової інформації, патентів, наукових проектів, авторських свідоцтв тощо);

- організаційно-управлінська структура наукової сфери (система управління, фінансування, планування науково-дослід-них і проектно-конструкторських робіт – НДПКР, організацій-но-управлінські структури, методи управління НДПКР.

Науково-технічний рівень країни визначається на основі інно-ваційного потенціалу країни.

Інноваційний потенціал країни — це здатність фунда-ментальної та прикладної науки забезпечити нововведеннями процес оновлення продукції.

Інноваційний потенціал включає інноваційні процеси та інноваційну діяльність.

Інноваційні процеси – створення і впровадження нової техніки, технології, розробка нових матеріалів, розвиток нових галузей, виробництв тощо.

Інноваційна діяльність має на меті впровадження інно-вацій у виробництво.

2. Державна науково-технічна та інноваційна політика, її сутність, цілі й принципи

Науково-технічна політика – це політика держави щодо формування умов, сприятливих для ефективного науково-техніч-ного розвитку країни, зокрема цілі, форми та методи діяльності держави у науково-технічній сфері.

Основні напрямки (цілі) науково-технічної політики:

- розвиток і підтримка фундаментальної і прикладної науки, науково-дослідних та проектно-конструкторських робіт;

- стимулювання НТП, розповсюдження прогресивних науко-во-технічних тенденцій і процесів;

- стратегічний, науковий і технологічний прорив;

- підтримка інноваційної діяльності в економіці;

- раціональне використання науково-технічного потенціалу країни;

- зосередження інвестиційних ресурсів на формуванні націо-нальних технологічних лідерів (цільове інвестування «точок зрос-тання»);

- суспільна мотивація та підтримка інтелектуальної праці.

Інноваційна політика держави має на меті об'єднання (син-тез) науково-технічної та інвестиційної політики.

Державна інноваційна політика – це комплекс еконо-мічних, організаційно-правових та інших заходів держави, спря-мованих на впровадження результатів НТП у виробництво, стимулювання і підтримку інноваційних процесів в економіці.

Основні принципи державної науково-технічної та інновацій-ної політики:

1. демократизація та децентралізація управління у сфері нау-ки і техніки;

2. орієнтація на створення ринкової (підприємницької) еко-номіки;

3. забезпечення соціалізації економіки на основі використан-ня досягнень НТП;

4. дотримання вимог екологічної безпеки;

5. визначення пріоритетності й селективної підтримки науко-во-дослідних робіт, здатних забезпечити прогресивні зрушення у народному господарстві країни, підвищення ефективності вироб-ництва та конкурентноздатності економіки;

6. збалансований розвиток фундаментальних і прикладних до-сліджень;

7. принцип реалістичності – економічно-організаційне та пра-вове забезпечення державного регулювання науково-технічної й інноваційної діяльності з використанням адекватних важелів (форм, методів, інструментів) та організаційної структури.

8.