Реферат

Суть, джерела і причини появи проблемних ситуацій

Кризова ситуація — переломний момент у функціонуванні будь-якої системи, у процесі якого вона піддається впливу ззовні чи зсередини, що вимагає якісно нового реагування з боку цієї системи.

Основною особливістю проблемної ситуації є те, що вона містить в собі небезпеку, загрозу руйнування виробничої системи. То-му успіх чи невдача ситуаційного менеджменту визначається ступе-нем готовності менеджера фірми до потенційних загроз і їхніх кризо-вих проявів, наявністю резервів, ступенем дублювання, рівнем компе-тенції і досвіду менеджерів, якістю профілактичних заходів, ефек-тивністю застосовуваних методів керування.

Наведений перелік може бути збільшений чи зменшений — не в цьому суть питання. Головне те, що основне завдання ситуаційно-го менеджменту полягає в недопущенні появи кризових ситуацій взагалі, а в крайньому випадку — в ефективній і швидкій їх ло-калізації й усуненні. Витрати часу і засобів на завчасне створення резервних (ситуаційних) систем керування, підготовки антикризо-вих заходів, створення необхідних резервів стають часто більш вигідними, ніж малоефективні поступові (часом помилкові) дії ме-неджерів з подолання кризи на основі попереднього досвіду, інтуїції й ентузіазму.

Звідси випливає ще одне завдання, у якому необхідно розгляда-ти проблеми зменшення й оптимізації запасів сировини і матеріалів.

Складність і багатоплановість ситуаційного менеджменту оче-видна. До сказаного, для переконливості, можна додати ще той факт, що на процес керування, впливає безліч факторів, що мають синерге-тичний ефект (коли 2 + 2 = 5 чи дорівнює -3), тобто заздалегідь не-можливо пророкувати результати їхнього впливу. Одні з цих факторів можуть сприяти, інші руйнувати ті чи інші дії керівника з досягнен-ня запланованих результатів. Причому, у різні відрізки часу сила цих впливів неоднакова. Більше того, деякі фактори взагалі можуть змінювати знак, що ще додатково розширює невизначеність при прий-нятті рішень. У цьому випадку, як ніде, необхідне творче мислення керівника: «А що буде, якщо ...», тобто уміння передбачати зазда-легідь появу різних практичних ситуацій і, що особливо важливо, — можливі наслідки їхнього розвитку.

Крім того, сам керівник, менеджер, його особисті якості, стиль керування і психологічний клімат у колективі, що змінюється, — мо-жуть призвести до помилкових рішень і дій. Тому, одним із завдань ситуаційного менеджменту є забезпечення гарних функціональних результатів — запланованих чи випадкових, за допомогою здорової організації (тобто колективу, що працює в сприятливій соціально-психологічній атмосфері).

З даної обставини випливає формулювання головного завдання ситуаційного менеджменту соціотехнічних систем, що полягає в пе-ребуванні належного балансу між вимогами, висунутими ситуацією, й особистими якостями керівника (як суб'єкта керування), з ураху-ванням зрілості (компетентності, досвідченості) і готовності колек-тиву до співробітництва.

Для глибокого розуміння сутності розглянутого явища — ситу-ації, було б дуже бажаним виявити джерела і причини її появи, а та-кож фактори (хоча б основні), що найбільшою мірою впливають на організацію і її систему керування.Якщо керуватися даними тлумачного словника, то слово «дже-рело» означає:

1. Те, що дає початок чому-небудь.

2. Те, відкіля виходить що-небудь. Слово «причина» тлумачить-ся як «явище», що викликає (обумовлює) інше явище. Напевно, мож-ливо (у першому наближенні) конкретизувати і джерела, і причини виникнення ситуацій.

В узагальненому вигляді джерелами кризових (проблемних) си-туацій можуть бути:*

природні явища;*

екологічні проблеми;*

виробничо-технічні (техногенні) процеси;*

державна і міжнародна політика;*

фінансово-економічна діяльність;*

соціально-психологічні відносини.

Причинами кризових (проблемних) ситуацій можуть бути фак-тори внутрішнього і зовнішнього походження. Зовнішні:*

недостатній рівень наших знань про можливості попередження і подолання імовірної кризи;*

порушення чи нестійкість існуючих і нових соціально-політич-них, господарських, економічних, культурно-психологічних утво-рень і механізмів;*

випадкові відхилення, прорахунки і помилки інженерного, конст-рукторського, управлінського чи політичного характеру;*

навмисні дії конкурентів, постачальників, споживачів, влади, гро-мадських організацій й інших структур близького і далекого ото-чення (прямого і непрямого впливу);*

структурні зміни в суспільстві і зміни політичної властивості;*

соціальні потрясіння і заходи, проведені профспілковим рухом;*

міграція населення і становище на ринку робочої сили;*

нові відкриття і технології;*

промислове шпигунство і витік інформації, що являє собою ко-мерційну таємницю фірми;*

дії засобів масової інформації і поширення компрометуючих слухів, інформації й інших матеріалів, що підривають імідж фірми;*

аварії, техногенні і стихійні лиха, а також інші катаклізми екстра-ординарного характеру;*

погодні умови.Внутрішні:*

конфліктні ситуації виробничого і соціально-психологічного ха-рактеру;*

порушення правил охорони праці, техніки безпеки і пожежної без-пеки;*

проміжні дії у відношенні особистості й організації;*

зміна керівництва;*

розширення чи скорочення діяльності організації;*

звільнення чи прийом нових працівників;*

дії впливових осіб (що сприяють чи заважають роботі);*

поломки машин і аварії на виробництві;*

перевантаження, стреси, хвороби і відпустки працівників;*

стилі і методи керівництва колективом;*

помилкові дії керівництва у виробництві, соціальній політиці і т.д.

Наведений перелік причин і факторів можна, звичайно, продовжи-ти, їх розподіл на зовнішні і внутрішні — дуже відносний. Глибина і ступінь впливу факторів на утворення тих чи інших ситуацій різні, при-рода виникнення носить також різнобічний характер, тому виникає по-треба розглянути дану обставину більш докладно.