Реферат
Реферат
Причини кризи й ознаки банкрутства фірми
Банкрутство — це відмова юридичної чи фізичної особи пла-тити за своїми борговими зобов'язаннями через відсутність засобів.
У юридичній практиці під банкрутством розуміється засвідчена судом повна неплатоспроможність боржника, що є підставою для припинення його економічної діяльності як юридичної особи з ме-тою погашення боргів.
Банкрутство підприємства є одним з можливих результатів його економічної неспроможності, коли вичерпані інші можливі шляхи поліпшення його фінансового становища.
Головна причина неспроможності і банкрутства підприємства в умовах ринкової економіки полягає в неплатоспроможності, обумов-леній відсутністю оборотних коштів, інфляцією і фінансовою недо-статністю. Більш глибокі причини варто шукати в неможливості працівників апарату керування передбачати кон'юнктуру ринку і дії конкурентів в окремій перспективі внаслідок їхньої низької компе-тентності. Навіть незначні прорахунки у вивченні потреб клієнтів, політики уряду, калькуляції витрат на виготовлення продукції, а та-кож проникнення на ринок нових товарів, нових фірм з іншої галузі, зміна цін на матеріали, напівфабрикати, сировину, енергоносії і бага-то чого іншого може призвести до втрати конкурентоспроможності і банкрутства.
Фактори, що зумовлюють виникнення кризової ситуації, в за-гальному вигляді розподіляються на зовнішні і внутрішні.
До зовнішніх факторів, на які фірма не може вплинути, відно-сяться:*
розмір і структура потреб населення;*
рівень доходів і накопичень населення (його купівельна спро-можність);*
рівень цін і можливість одержання споживчого кредиту, що істот-но впливає на підприємницьку активність;*
політична стабільність і спрямованість внутрішньої політики дер-жави;*
розвиток науки і техніки, що визначає всі складові процеси вироб-ництва товару і його конкурентоспроможність;*
рівень культури, тобто звички і норми споживання, переваги одних товарів і негативне відношення до інших;* міжнародна конкуренція, при якій закордонні фірми в одних ви-падках виграють за рахунок дешевої сировини, а в інших — за ра-хунок зроблених технологій;*
наслідки економічного спаду, інфляції;*
різке зменшення державного замовлення й ін.
До внутрішніх факторів, що залежать від організації роботи са-мої фірми, відносяться:*
напрямок і принципи її діяльності;*
ресурси і їхнє використання;*
якість і рівень використання маркетингу;*
виникнення збитків підприємства в зв'язку з незадовільною ор-ганізацією роботи з ринком, неконкурентоспроможністю товарів, несвоєчасним відновленням асортименту товарної продукції;*
різке підвищення рівня витрат виробництва і збуту товарів у зв'яз-ку з нераціональною структурою керування, численністю штату керування, застосуванням дорогих технологій, засобів і предметів праці і т.д.;*
зниження рівня культури виробництва і культури підприємства в цілому, включаючи кваліфікацію персоналу, технічний рівень вироб-ництва, взаємини в колективі, його впевненість в ефективній роботі;*
відсутність стимулів у праці в персоналу підприємства й ін.
Ранніми ознаками банкрутства є:*
затримки в наданні звітності, що свідчать про погану роботу фінансових служб підприємства;*
зміни в статтях бухгалтерського балансу з боку пасивів і активів і порушення визначеної їхньої пропорційності;*
збільшення чи зменшення матеріальних запасів, що може свідчити або про зацікавленість, або про можливу нездатність підприємства виконувати свої зобов'язання з постачання;*
збільшення заборгованості підприємства постачальникам і креди-торам;*
зменшення доходів підприємства і зниження прибутковості фірми, знецінювання акцій підприємства, встановлення підприємством не-реальних (високих чи низьких) цін на свою продукцію;*
конфлікти на підприємстві, звільнення кого-небудь з керівництва, різке збільшення прийнятих рішень і т.д.
Різкі зміни в структурі балансу і звіту про фінансові результати викликають:*
різке зменшення грошей на рахунках (збільшення грошей також мо-же свідчити про неможливість подальших капіталовкладень);* збільшення дебіторської заборгованості (різке її зниження також свідчить про утруднення зі збутом, якщо супроводжується ростом запасів готової продукції);*
старіння дебіторських рахунків;*
порушення балансу дебіторської і кредиторської заборгованості;*
збільшення кредиторської заборгованості (різке її зниження при наявності грошей на рахунках також свідчить про зниження об-сягів діяльності);*
зниження обсягів продажів (несприятливим може виявитися і різке збільшення обсягів продажів, тому що в цьому випадку банкрутст-во може наступити в результаті наступного порушення балансу боргів, якщо піде непродумане збільшення закупівель, капіталь-них витрат, крім того, ріст обсягів продажів у натуральному вимірі може свідчити про скидання продукції перед ліквідацією підприємства).
Розрізняють три стадії банкрутства:
Прихована стадія, при якій відбувається приховане (особливо, якщо налагоджений спеціальний управлінський облік) зниження ціни підприємства (V), що визначається капіталізацією прибутку:
де 77 — очікуваний прибуток до виплати податків, а також відсотків
за позиками і дивідендами;
К—середньозважена вартість пасивів (зобов'язань) фірми, тобто середній відсоток, що показує відсотки і дивіденди, які не-обхідно буде виплачувати у відповідності зі сформованими на ринку умовами за позиковий і акціонерний капітали. Друга стадія — фінансова нестійкість, тобто виникнення труд-нощів з готівкою й обов'язковими платежами.
Третя стадія — явне, юридично очевидне, банкрутство, тобто підприємство не може вчасно оплачувати свої борги.
У світовій практиці процедура банкрутства полягає в тому, що кредитори (фізичні і юридичні особи, яким винне дане під-приємство) домагаються санації чи ліквідації підприємства-банкру-та. Власники підприємства втрачають право власності на майно підприсмства-банкрута, а скликані збори кредиторів вирішують до-лю підприємства.