Так, перевіряючи правильність формування собівартості продукції (робіт, послуг) необхідно дослідити:

- вивчення облікової політики з метою визначення обґрунтованості вибору методу обліку витрат і калькулювання, варіанту зведеного обліку, порядку відображення на рахунках витрат та методів розподілу загальновиробничих витрат;

-організацію аналітичного обліку витрат на виробництво;

- відповідність групування витрат за місцями їх виникнення (виробництво, цех, дільниця, робоче місце);

- правильність оцінки незавершеного виробництва, розподілу витрат між

готовою продукцією та незавершеним виробництвом;

- ведення синтетичного і аналітичного обліку витрат на виробництво (Додаток 2);

- арифметичний контроль показників собівартості за даними зведеного

обліку;

-ведення обліку витрат допоміжних виробництв;

- складання бухгалтерських записів з обліку витрат на виробництво;

-відповідність записів аналітичного і синтетичного обліку по рахунках витрат

записам в облікових регістрах. Головній книзі, звітності.

Досліджуючи правильність і достовірність відображення в обліку і звітності незавершеного виробництва необхідно:

- перевірити відповідність відображення в бухгалтерському обліку вартості

незавершеного виробництва порядку, наведеному в Наказі про облікову

політику підприємства;

- вивчити відповідність обраного в обліковій політиці методу П(С)БО 16,

галузевим інструкціям і типовим методичним рекомендаціям з планування,

обліку і калькуляції собівартості продукції (робіт, послуг);

- вивчити законність і правильність відображення на рахунках

бухгалтерського обліку операцій з обліку незавершеного виробництва;

- порівняти залишки на рахунку 23 з результатами інвентаризації

незавершеного виробництва;

- перевірити вибірковим способом правильність оцінки залишків

незавершеного виробництва;

- встановити відповідність фактичних залишків незавершеного виробництва

даним, наведеним в балансі.

Перевірка правильності накопичення, розподілу та списання
загальновиробничих витрат.Вивчаючи операції з обліку
загальновиробничих витрат, необхідно пам'ятати, що повний перелік витрат,
які можуть бути віднесені до загальновиробничих витрат наведено в п. 15
П(С)БО 16 "Витрати". Контролер, передусім, повинен перевірити правомірність
віднесення витрат До загальновиробничих.

Відповідно до П(С)БО 16 загальновиробничі витрати повинні бути розподілені на постійні та змінні, при цьому до постійних загальновиробничих витрат відносять тільки ті, що залишаються незмінними при зміні обсягу діяльності, а до змінних загальновиробничих витрат відповідно такі, що змінюються прямо (або майже прямо) пропорційно до зміни обсягу діяльності.

Перелік і склад змінних і постійних загальновиробничих витрат встановлюється підприємством, вказується в Наказі про облікову політику, тому контролеру необхідно перевірити, чи дотримується зазначений перелік на підприємстві.

Перевірка обґрунтованості віднесення витрат до загальновиробничих здійснюється шляхом зіставлення фактично здійснених витрат з їх нормативною величиною (за кошторисом), аналізу причини перевитрат, виявлення резервів зниження витрат, перевірки правильності списання відхилень (на основі інформації за вказаними рахунками). При цьому використовуються дані таблиці аналітичного обліку загальновиробничих витрат (рахунок 91), ліміти витрат по кожній статті (в кошторисах), дані рахунків 23, 24, 37, 65, 66, 68.

Досліджуючи операції з обліку загальновиробничих витрат необхідно перевірити правильність і достовірність їх розподілу. При цьому, перш за все, перевіряється дотримання вимог П(С)БО 16 щодо порядку розподілу загальновиробничих витрат.

Перевірка правильності розподілу накладних витрат відбувається (а даними відомостей і відповідних аналітичних статей по дебету рахунку 91. При цьому перевіряється сума накладних витрат, яка підлягає розподілу; розрахунок нормальної потужності та сума витрат, яка їй відповідає; з'ясовується

правильність їх розподілу між об'єктами витрат. Також необхідно перевірити, чи відповідає розмір нормальної потужності, що використовується при розподілі, зазначеному в наказі про облікову політику підприємства. При цьому використовуються дані відомостей обліку загальновиробничих витрат, звіту про витрати матеріалів, відомості розподілу заробітної плати за напрямками витрачання, дані статистичної звітності про нормальну потужність

підприємства за 3 роки.

Після перевірки правильності проведення розподілу загальновиробничих витрат, перевіряють відповідне відображення в бухгалтерському обліку результатів розподілу. Контролеру необхідно пам'ятати, що усі розподілені змінні та постійні загальновиробничі витрати є елементами собівартості готової продукції та незавершеного виробництва. Нерозподілені постійні загальновиробничі витрати включаються до складу собівартості реалізованої продукції (робіт, послуг) в періоді їх виникнення. При цьому загальна сума розподілених та нерозподілених постійних загальновиробничих витрат не може перевищувати їх фактичної величини.

Увагу також необхідно приділити перевірці обгрунтованості вибору бази розподілу загальновиробничих витрат і відповідності її зазначеній в наказі про облікову політику.

В практиці аудиту часто зустрічаються ситуації, коли підприємство здійснює декілька видів діяльності, не розподіляючи непрямі Витрати між ними. В цьому випадку відбувається викривлення собівартості різноманітних видів продукції, приховуються реальні фінансові результати. Тому обов'язково необхідно проводити перевірку при здійсненні підприємством декількох видів діяльності, випуску продукції декількох видів, наявності окремого обліку витрат, а також відповідності витрат конкретному виду діяльності (прямі витрати, які відносяться на виробництво продукції виду А, і які не повинні брати участі у формуванні собівартості продукції виду Б).

Перевірка правильності накопичення та списання адміністративних витрат, витрат на збут та інших операційних витрат. Вивчаючи операції з обліку адміністративних витрат, витрат на збут, інших операційних витрат необхідно пам'ятати, що вичерпний перелік таких витрат наведено в п.п. 18, 19, 20 П(С)БО 16 "Витрати" відповідно складу. Тобто контролер повинен перевірити правомірність віднесення витрат до адміністративних, витрат на збут, інших операційних витрат. Окрім цього необхідно застосувати наступні прийоми та способи перевірки:

- встановити документальне обґрунтування зазначених витрат;

- порівняти вказані в обліковому регістрі суми і місяці, до яких вони відносяться, з первинними документами (рахунками, договорами, банківськими виписками, товарно-транспортними накладними тощо). Перевірити наявність в документах всіх необхідних реквізитів: назву документу, дату складання, назву підприємства, від імені якого складений документ, зміст господарської операції, її вимірники в натуральному і грошовому вираженнях, перелік посадових осіб та їх підписи;

- порівняти суми, зазначені в рахунках-фактурах, платіжних вимогах-дорученнях тощо, з сумами платіжних документів. Порівняти тривалість проміжку між датами платежу, оприбуткування товарів (послуг), отримання рахунку-фактури;

- дослідити