Поняття грошової системи та її елементи.

Грошова система це форма організації грошового обороту в країні, встановлена загальнодержавними законами. Вказані закони визначають основні принципи, правила, нормативи та інші вимоги, що регламентуютьвідносини між суб’єктами грошового обороту. Враховуючи надзвичайно важливу роль грошових відносин в економічному житті суспільства, держави всіх країн, незалежно від її устрою, доручили формування грошових систем центральним органам влади. Місцеві органи влади, навіть у країнах з федеративним утроєм, по суті усунені не тільки від формування грошових ситем, а й від контролю за функціонуванням їх окремих елементів.

Поскільки організація грошового обороту здійснюється за участі банків, а забезпечення нормального функціонування кредитних грошей є однією з основних задач банківської системи, грошова система формується і функціонує на базі банківської системи і може розглядатися як складова частина останньої. Тому в багатьох країнах правові норми, що формують грошову систему, визначаються безпосередньо в банківському законодавстві, перш за все в законах, що регламентують діяльність центральних банків. Більше того, вказаними законами центральним банкам надаються широкі повноваження по регулюванню грошового обороту. Тому є всі підстави вважати центральний банк інституційним центром грошової системи. Йому належить вирішальна роль в забезпеченні ефективного функціонування грошової системи країни.

За сферою охвату економічних відносин грошова система явище надзвичайно широке, адекватне всьому грощовому обороту. Всі грошові потоки, незалежно від сфйери економіки, яку обслуговують, та форми в якій здійснюються, є об’єктами регулятивного впливу грошової системи. Тому є підстава для виділення в складі грошової системи окремих, відносно самостійних підставин:

Кожна з вказаних підсистем має свій особливий об’єкт регулятивного впливу, який обмежується певною формою чи сферою грошового обороту. Кожна з них буде розглянута в наступних главах підручника.

Поскільки грошова система кожної країни визначається її внутрішнім законодавством, саме явище грошової системи виступає на поверхні як суто національне. Кожна держава формує свою власну грошову систему, стараючись надати їй повну незалежність та здатність протистояти зовнішнім впливам, коли вони загрожують інтересам національної економіки. Наявність такої суверенної грошової системи є однією з ключових ознак політичної та економічної самостійності держави.

Особливо переконливо національно-державна зумовленість грошових систем проявилася в період становлення незалежних країн, що виникли на терені колишнього СРСР. Кожна з них, проголосивши свою політичну незалежність, по суті одночасно заявила з єдиного рубльового простору, який регулювався іншою державою Російською Федерацією, та про створення власних грошей та грошової системи. Однією з перших серед цих країн стала на шлях побудови власної грошової системи Україна.

Національно-державна домовленність та призначення грошової системи повинно враховуватися урядом країн, коли коли вони приймають рішення про реконструкцію своїх грошових систем в напрямку їх об’єднання. Таке об’єднання неминуче означає втрату істотного захисного механізму для національної економіки, яким є грошова система. Відмова від такого механізму економічно можлива лише за умови, що ці країни мають однакові за рівнем розвитку і структурою економіки, та високодемократичні політичні устрої. В противному випадку виникнуть загрози втрат, як для економічно слабких так і економічно сильних країн, що об’єднуються. Про це красномовно свідчать великі труднощі, з якими зіткнулися країни-члени ЄС в спробі об’єднати свої грошові системи в одну з єдиною валютою ЄВРО. Усвідомивши значні загрози від об’єднання грошових систем країн з різним рівнем економічного розвитку та неможливість у визначені сроки (1999 рік) ліквідувати ці відмінності, керівництво ЄС всебільше схиляється до думки про допуск до об’єднаної грошової системи тільки деяких країн-членів, які мають найменші відмінності в економічному та фінансовому становищі.

Загальнонаціональне призначення та особлива місія грошової системи у функціонуванні держави зумовлюють важливу роль історичного фактору, традицій, національних особливостей, економічного розвитку країни в її формуванні. Це проявляється не тільки в зовнішньому вигляді грошових знаків та монет, що несуть на собу багато відмінностей з історії країни, а й у більш складних і відповідальних елементах грошової системи, таких як масштаб цін, купюрність грошових знаків, організація розрахунків тощо. Завдяки цьому грошова система кожної країни має свої специфічні ознаки, які відрізняють її від грошових систем інших країн, забезпечують їм імунитет против зовнішнього втручання.

Разом з тим в грошових системах різних країн є багато спільного. Це проявляється перш за все в однотипності методів регулювання грошових потоків та маси грошей в обігу, ідентичності інструментів регулювання грошового ринку тощо. Ця спільність деяких рис грошових систем різних країн зумовлена однотипністю їх економічних систем, побудованих на риноквих засадах. Коли економічний розвиток створив достатні умови для демонетаризації золота, країни з ринковою економікою досить одностайно відмовилися від системи золотого монометалізму і запровадили грошові системи, що базуються на крелитних грошах. Нині ці країни також дружно запроваджують в своїх грошових системах обіг електронних грошей у вигляді платежів на основі сучасних електронних технологій.

При нормативно-правовому підході до грошової системи в її складі можна виділити декілька окремих елементів, кожний з яких законодавчо зафіксований. Стосовно до умов України можна виділити такі елементи її грошової системи:

Найменування грошової одиниці виникає, як правило, історично. Навіть коли молоді держави створюють нові грошові системи, назви для своїх грошових одиниць (національних валют) вони