Основнi компоненти платiжної системи України нового поколiння:

- головна книга Національного банку України, яка повинна вестися централiзовано, пiд управлiнням iнтегрованої банкiвської системи; кореспондентськi рахунки комерцiйних банкiв при цьому є складовою частиною головної книги;

- система монiторингу рахункiв, яка у взаємодiї з iнтегрованою банкiвською системою проводить управлiння (монiторинг) кореспондентськими та iншими технологiчними i транзитними рахунками, пов'язаними з мiжбанкiвськими розрахунками;

- система термiнових платежiв. За її допомогою комерцiйнi банки проводять платежi великими сумами та термiновi платежi (за мiжнародною класифiкацiєю це система RTGS - real-time gross settlement system);

- традицiйна система електронних платежів як система клiрингових розрахункiв ;

- iншi учасники розрахункiв.

Принциповi характеристики нової системи електронних мiжбанкiвських розрахункiв:

- система базується на повнiстю безпаперовiй технологiї;

- вона є системою типу "брутто", тобто кожнiй розрахунковiй транзакцiї однозначно вiдповiдає розрахунковий документ, який транспортується отримувачевi;

- розрахунковi транзакцiї в системi не можна вiдкликати, тобто транзакцiю, iнiцiйовану вiдправником розрахункового документа i прийняту до виконання в системi, не може вiдмiнити анi її вiдправник, анi будь-хто iнший;

- розрахункові транзакцiї приймаються до системи за умови вiдсутностi овердрафту на рахунку платника;

- обмежень на суми транзакцiй немає.

Основнi завдання системи:

- задоволення потреб економiки, що реформується i розвивається;

- забезпечення керiвництва Національного банку оперативною i точною iнформацiєю про перемiщення грошових коштiв i стан кореспондентських рахункiв для прийняття рiшень щодо монетарної полiтики Національного банку України;

- забезпечення виконання мiжбанкiвського етапу всiх видiв безготiвкових розрахункiв, передбачених вiдповiдними iнструкцiями Національного банку;

- усунення необхiдностi вести кореспондентськi рахунки банкiвських установ у кожному регiональному управлiннi Національного банку;

- скорочення витрат часу на виконання мiжбанкiвських розрахункiв;

- рiзке прискорення обiгу грошових коштiв, особливо великих сум;

- прискорення термiнiв надходження коштiв до державного бюджету та удосконалення управлiння цими коштами у державi в цiлому;

- пiдвищення рiвня безпеки системи мiжбанкiвських розрахункiв;

- розширення спектра послуг для користувачiв;

- удосконалення i посилення процедур внутрiшнього бухгалтерського облiку та контролю;

- зменшення вартостi банкiвського посередництва шляхом оптимiзацiї платiжних засобiв i рацiоналiзацiї систем.

Користувачами (прямими учасниками) цiєї системи є банкiвськi установи України, рiзноманiтнi пiдроздiли Національного банку, а також банки-нерезиденти України.

Непрямими учасниками системи є банкiвськi установи України та банки-нерезиденти України, якi виконують мiжбанкiвськi розрахунки у системi за посередництвом одного з безпосереднiх учасникiв. Безпосереднє обслуговування клiєнтiв банкiв цiєю системою не передбачається. Система виконує обробку всiх видiв розрахункових документiв, мiжбанкiвський обмiн якими автоматизовано.

В основу бухгалтерської моделi покладенi принципи:

- централiзованого ведення кореспондентських рахункiв банкiв та їхнiх установ;

- здiйснення початкових розрахункових транзакцiй у межах поточного залишку коштiв на кореспондентському рахунку;

- надання можливостей обслуговування консолiдованого кореспондентського рахунка банку та групи його установ за рiзноманiтними моделями консолiдацiї.

Система передбачає для Нацiонального банку України широкий спектр засобiв керування кореспондентськими рахунками банкiв та їхнiх установ. Серед них:

- засоби визначення лiмiтiв овердрафту кореспондентського рахунка, якi варiюються залежно вiд засобу виконання розрахункової транзакцiї (on-line в системі термінових платежів або off-line через систему клірингових розрахунків), банкiвської установи або групи установ, за якою закрiплений кореспондентський рахунок, тощо;

- засоби iнформування Нацiонального банку України про стан кореспондентських рахункiв i про динамiку їхнiх змiн;

- засоби надання юридичнiй особi (учаснику розрахункiв) можливостей керувати межами овердрафту пiдпорядкованих їй банкiвських установ.

Ефективнiсть роботи платiжної системи в цiлому визначається полiтикою Національного банку України щодо пiдтримання резервiв i керування ризиком. Система надає Нацiональному банку України великий дiапазон засобiв централiзованого керування проведенням розрахункiв, основнi iнструменти якого зосередженi в системi монiторингу рахункiв. Система моніторингу рахунків приймає вiд уповноважених осiб i надає iншим пiдсистемам розрахункiв керуючу iнформацiю для органiзацiї проведення розрахункiв. Усi механiзми локального керування розрахунками мiстять у собi (як один iз iнформацiйних компонентiв) iнформацiю, яка надходить iз системи моніторингу рахунків.

Об'єктами монiторингу визнаються як кореспондентськi (розрахунковi) рахунки, так i iншi рахунки комерцiйних банкiв. Національний банк має засоби для пiдвищення ефективностi використання обмежених сальдо при розрахунках, зокрема, можливi механiзми надання частини резервного фонду для виконання розрахункiв, перемiщення коштiв мiж рахунками (субрахунками) для пiдтримання лiквiдностi тощо.

Функцiї системи монiторингу рахункiв: централiзоване ведення кореспондентських рахункiв юридичних осiб; вiдображення на кореспондентських рахунках трансакцiй, якi виконуються через систему термiнових платежiв i систему клiрингових розрахункiв; централiзоване ведення нормативно-довiдкової iнформацiї платiжної системи в цiлому; надання юридичнiй особi можливостей керування своїми фiлiями; здiйснення доступу iнших пiдсистем та задач до iнформацiї, яка зберiгається в системі моніторингу рахунків; довiдковi функцiї.

Система термiнових платежiв призначена для виконання розрахункових транзакцiй банком-вiдправником у режимi on-line. Головнi завдання - виконання основної функцiї розрахункiв за умови мiнiмального системного ризику, швидкiсть i надiйнiсть розрахункiв. Система переказiв коштiв у режимi реального часу виступає як кiнцева розрахункова ланка для перерахування значних сум на великих фiнансових ринках, якi функцiонують у рiзноманiтних валютах. Система гарантує приймання початкової розрахункової транзакцiї, якщо платiжне доручення вiдповiдає вимогам законодавства та покривається наявним сальдо або кредитом.

Приймання (вiдхилення) платежу в системi здiйснюється на пiдставi такої iнформацiї, що надходить у режимi on-line iз пiдсистеми системи моніторингу рахунків:

- вiдсутнiсть заборони на виконання початкових розрахункових транзакцiй конкретним банком-вiдправником;

- наявнiсть достатньої суми коштiв на кореспондентському рахунку;

- виконання обмежень, установлених банком-юридичною особою (власником коррахунка) на початковi розрахунковi транзакцiї конкретного вiдправника (банкiвської фiлiї).

Пропонована модель системи мiжбанкiвських розрахункiв на першому етапi розробки та впровадження не повинна потребувати вiд банкiв-учасникiв докорiнної перебудови їхнiх програмних комплексiв внутрiшньої автоматизацiї банкiвської дiяльностi (так званих "Операційний день банку" та iнших програмних комплексiв). Тому iнформацiя, що передається iз системи термiнових платежiв до програми