цивілізованої банківської системи, підвищення рівня її ліквідності та надійності.
Зроблено перші, але, певно, найважчі кроки на шляху побудови центрального банку. Сворено необхідні грошово-кредитні механізми, інструменти, визначеного орієнтири економічного розвитку. Недалеко той час, коли Україна матиме розвинуту, міцну економіку, у форватері якої діятиме потужна банківська система на чолі з Національним банком незалежної України.
В складних умовах кризового стану економіки України у 1993-1996 роках продовжувався процес становлення банківської та грошової систем, створення умов для фінансової стабілізації в державі. Основними досягненнями є:
у забезпеченні стабільності національної валюти:
проведення цілеспрямованої монетарної політики, яка була зорієнтована на макроекномічну стабілізацію економіки, що сприяло подальшому зниженню темпів інфляції;
досягнення стабілізації офіційного курсу національної валюти до іноземних валют та стабільного паритету між офіційним і ринковим курсом;
збільшення обсягів та удосконалення структури офіційних валютних резервів для підтримання курсу гривні до іноземних валют;
призупинення практики здійснення комерційними банками несанкціонавоної емісії платіжних засобів.
При проведенні грошової реформи:
введення національної валюти гривні;
зміна масштабу цін;
створення грошової системи держави.
В регулюванні готівкового обігу:
постійне забезпечення наролного господарства готівкою;
введення потужностей по виготовленню банкнот та створення Банкнотно-монетного двору.
У сфері валютного регулювання та валютного контролю:
подальша лібералізація валютного ринку України, сприяння розвитку міжбанківського валютного ринку України;
започаткування механізму здійснення валютних інтервенцій;
посилення валютного контролю за уповноваженими банками та субєктами господарювання, які мають ліцензію на проведення операцій в іноземній валюті.
При здійсненні банківського нагляду:
нарощення статутного капіталу комерційних банків;
посилення контролю за ліквідністю та надійністю комерційних банків.
В обслуговуванні державного бюджету:
запровадження класичного механізму обслуговування дефіциту Державного бюджету через державні цінні папери;
створення Депозитарію державних цінних паперів.
В організації розрахунків:
створення національної платіжної системи із запровадженням нових прогресивних технологій перерахування коштів на основі електронних платежів;
запровадження механізмів міждержавних розрахунків.
В сфері обліку та звітності:
розпочато реформування бухгалтерського обліку в банках згідно з вимогами монетарної статистики та нагляду за діяльністю комерційних банків;
удосконалення системи звітності банків;
запровадження практики щоденного складання звітних балансів по системі Національного банку України та по банківській системі в цілому.
Напрацювання нормативної бази з питань банківської даяльності.
Укріплення звязків з міжнародними фінансовими організаціями.
Створення інформаційної системи та випуск офіційних видань Національного банку України.
2. ГРОШОВО-КРЕДИТНА ПОЛІТИКА НБУ
Як і для всіх центральних банків світу, основною функцією Національного банку України є підтримання стабільності національної валюти, на що і була спрямована його діяльність.
Діяльність Національного банку яскраво підтверджує добре відомі у світі істини коли працюють інструменти грошово-кредитної політики, то і грошова система функціонує нормально і вартість національних грошей стабілізується як на внутрішньому ринку через зниження темпів інфляції, так і на зовнішньому через укріплення її обмінного курсу.
Період стрімкого падіння вартості національних грошей України добре відомий це болісні роки з кінці 1991 до першої половини 1994, коли інфляція стрімко підвищилась з 240% в 1991р. до 2100% в 1992р. і перетворилась на гіперінфляцію в 1993р. 10255% на рік. В цей період вплив Національного банку України на стан грошового ринку та його стабільність був майже непомітний інструменти грошової політики не працювали. Ситуація визначалась надзвичайно значними обсягами кредитних емісій, в якій здійснювались за Постановами Верховної Ради Украхни, Указами Президента України, рішеннями Кабінету Міністрів України.
Так в 1992 році кредитна емісія склала нечувану за тих часів суму в 1 трлн. крб., яка була спрямована на забезпечення заліків взаємозаборгованості підприємств, поповнення їх обігових коштів, для сільськогосподарських підприємств та по інших напрямках. В 1993 році обсяги кредитної емісії збільшились в 30 разів і становили біля 30 трлн. крб., 70% з яких через різні канали було спрямовано на фінансування агропромислового комплексу.
Саме ці велечезні за обсягами кредитні емісії є головною причиною гіперінфляції 1993 року, поглиблення фінансової кризи, з якої ми не можемо вийти до цього часу, та значного обезцінення вартості національних грошей. Додатковим фактором зниження вартості національної валюти було те, що емісійні кредити в той час надавались за пільговими процентними ставками, які були значно нижче інфляції.
І тільки після трагічного досвіду 1992-1993рр. обсяги кредитних емісій за рішеннями найвищих державних органів почали зменшуватись. Це дозволило Національному банку України розпочати запровадження нармальної системи регулювання грошового ринку через систему відповідних інструментів, і таким чином стабілізувати як грошово-кредитний ринок, інфляцію та вартість національних грошей.
Поступово для регулювання стану гршово-кредитного ринку Національним банком України були запроваджені чи почали використовуватись в нормальному режимі наступні інструменти грошової політики:
Облікова ставка Національного банку, як базова ціна національної валюти, та заходи по регулюванню рівня процентних ставок банківської системи;
Обовязков резервування залучених коштів комерційних банків;
Операції по підтриманню ліквідності комерційних банків через кредитні аукціони, ломбардне кредицування та операції РЕПО;
Запровадження в обіг нового фінансового інструменту державних цінних паперів та операцій з ними на грошово-кредитному ринку;
Операції на валютному ринку по підтриманню курсу національної валюти.
На сьогодні можна сказати, що Національний банк України володіє всіма методами та інструментами по забезпеченню регулювання грошово-кредитного ринку.
Процентна політика Національного банку України почала запроваджуватись як інструмент регулювання грошового ринку фактично з 1994 року. До цього періоду за 3 роки облікова ставка змінювалась лише три рази в період високої інфляції та гіперінфляції вона адміністративно в номінальному виразі була підвищена з 80% в 1992 році до 100% та 240% в 1993 році, але через значну кількість пільгових кредитів фактична облікова ставка по кредитах Національного банку України становила лише 83%. Тобто навіть в період гіперінфляції реальний рівень встановленої облікової ставки по відношенню до інфляції був значно нижчим через що вартість національної валюти фактично планомірно підривалась.
Активна процентна політика Національного
