угодою, а також при виявленні невірогідних звітів чи занедбаності бухгалтерського обліку, якщо не загрожує своєчасному і повному погашенню позичкової заборгованості, банк може припинити подальше надання коштів і достроково погасити раніше видані позики. Кредитні угоди можуть передбачати, що у випадку невиконання зобовязань кредитор вимагатиме миттєвого повернення боргу. Це називається “акселерацією”.
III. Фаза неплатоспроможності, протягом якої вирішуються питання, повязані із збанкрутінням чи реорганізацією неплатоспроможного клієнта.
Проти позичальника, який своєчасно не виконав своїх зобовязань перед банком за кредитною угодою (погашення позики, виплата відсотків, комісійних і пені), у їх частині, не забезпеченій заставою, у встановленому законом порядку може бути збуджена справа про банкрутство. Про оголошення клієнта неплатоспроможним банк повідомляє основних кредиторів, державні органи управління, засновників фірм-позичальника, а також у пресі та інших засобах масової інформації.
Внаслідок розгляду справи про банкрутство в арбітражному суді може бути прийняте рішення про:
санацію боржника шляхом його реорганізації чи приватизації;
переведення боргу або заміну боржника;
визнання боржника банкрутом і стягнення заборгованості з його майна.
Банк припиняє нарахування пені та відсотків з усіх видів заборгованості банкрута.
За рахунок коштів, отриманих від продажу майна позичальника-банкрута, позачергово задовільняються вимоги банку-кредитора, забезпечені заставою.