Аналіз якості кредитних активів комерційного банку
Останнім часом комерційні банки уважніше стежать за якістю своїх активів. Вважають, що точна та вчасна оцінка якості активів є вирішальним фактором “здоровя” банку. Дослідження причин збанкрутіння банків показало, що низька якість активів, відсутність вчасного виявлення проблемних кредитів, слабкість контролю з боку банківського керівництва спричинили більшість банкрутств. Хоча зниження якості активів часто повязане із загальним погіршенням стану економіки, однак зовнішні фактори стають причиною збанкрутіння лише у виняткових випадках.
Кредитний портфель (loan portfolio) результат діяльності банку по наданню кредитів. Чітко організований кредитний процес призводить до мінімізації кредитного ризику. Одним з етапів кредитного процесу, який має місце після надання позики, є аналіз поточної діяльності фірми та виявлення на ранній стадії problem loans, тобто кредитів, яким загрожує невчасне погашення. Для цього багато банків застосовують кредитний класифікатор, який дає змогу кількісно та якісно оцінити ризик погашення і тим самим спрогнозувати втрати від погашення кредитів, які вапливають на прибуток банку.
Схеми класифікації кредитів
МВФ рекуомендує трьох рівневу класифікацію з виділенням категорій: 1) кредити , що викликають побоювання (нестандартні) “наявна можливість збитків банку”, “неадекватна сила позичальника”; 2) сумнівні кредити з точки зору стягнення або повернення всієї суми через ліквідацію; імовірність збитків надзвичайно висока; 3) збиткові кредити які не мають ринкової вартості.
Федеральний резервний банк США у 1985 році додав четверту категорію особливо згадувані (або такі, які потребують нагляду) кредити “потенційно слабкі” (наприклад, неадекватна кредитна угода, “відхилення від розумної кредитної практики” тощо).
Оскільки в процесі кредитного контролю (credit review) вивчається стан як кожної індивідуальної позики, так і кредитного портфеля в цілому, у комерційних банках створюються резерви двох видів:
1) “спеціальні” резерви (specific provisions), які створюються відповідно до рівня ризику кожної окремо взятої позики;
2) “загальні” резерви (general provisions), які створюються у вигляді певного відсотку від загального розміру кредитного прортфеля.
Зараз комерційні банки США повинні створювати резерв на покриття можливих збитків по позикам за наступними нормами: для “некласифікованих (ОАЕМ) позик” 0%; для “нестандартних (substandard) позик” 20%; для “сумнівних (doubtful) позик” 50%; для “безнадійних (loss) позик” 100%.
В Україні, відповідно до перелічених критеріїв кредитний портфель банків класифікується за такими групами (схема 1):
погашення забор-
гованості
фінансо-
вий стан
(клас) |
добре |
слабке |
недостатнє
А | стандартні | під контролем | субстандартні
Б | під контролем | субстандартні | сумнівні
В | субстандартні | сумнівні | безнадійні
Г | сумнівні | безнадійні | безнадійні
Д | Безнадійні | безнадійні | безнадійні
Погашення позичальником заборгованості за основним боргом та відсотків за нею є:
добрим якщо заборгованість за позикою та відсотки за нею сплачуються у встановлені строки, а також щодо заборгованості за позикою, пролонгованою один раз на строк не більше 30 днів;
слабким якщо просрочена заборгованість за позикою та відсотки за нею становлять не більше 90 днів, а також щодо заборгованості за позикою із загальним строком пролонгації від 30 до 90 днів;
недостатнім якщо просрочена заборгованість за позикою та відсотки за нею становлять понад 90 днів, а також щодо заборгованості за позикою із загальним строком пролонгації понад 90 днів.
Порядок формування та використання резервних фондів
Резерв комерційного банку формується для покриття можливих збитків, що виникають у результьаті його кредитної діяльності.
Комерційний банк зобовязаний створювати резерв для відшкодування можливих втьрат за основним боргом (без процентів та комісій) за всіма виданими позиками у валюті України та іноземній валюті, в тому числі за міжбанківськими позиками та врахованими векселями, а також за операціями з фінансового лізингу.
Не здійснюється нарахування резерву за бюджетними (державними) позиками, виданими відповідно до Положення про державне кредитування будов і обєктів виробничого призначення, Положення про порядок надання державного довгострокового пільгового кредиту індивідуальним забудовникам, Порядку надання і погашення державного пільгового кредиту житлово-будівельним (житловим) кооперативам, а також за позиками у системі одного комерційного банку.
Резерв використовується тільки на покриття безнадійної (збиткової) кредитної заборгованості.
Розмір резерву визначається відповідно до загальної суми всіх позик, класифікованих за ступенем ризику і з урахуванням коефіцієнтів ризику.
Класифікація позик Рівень ризику (ступінь ризику)
Стандартні позики 2%
Позики під контролем 5%
Субстандартні позики 20%
Сумнівні позики 50%
Безнадійні позики 100%
Комерційний банк формує загальний резерв у повному розмірі за рахунок щоквартальних відрахувань від прибутку, який залишився після оподаткування.
Резерв розподіляється на загальний та спеціальний. Загальний резерв нараховується на стандартні позики, спеціальний на нестандартні позики, а саме: позики під контролем, субстандартні, сумнівні та безнадійні (втрачені).
Комерційний банк використовує резерв тільки на погашення безнадійної кредитної заборгованості за основним боргом.
Розрахунок розміру страхового резерву
Групи | Сума | Вартість | Чиста | Коефі- | Рівень резервування
Позик | залишку заборгованості | Гарантій та застави | сума
(гр. 2
гр. 3) | цієнт ризику
(%) | розрахунковий
(гр.4гр.5) | фактич-ний | надли-шок
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8
стандартні | 2
під контролем |
5
субстандартні |
20
Сукмнівні | 50
Безнадійні
(втрачені) |
100
Усього