Невдалі дії Тимчасового уряду на фондовому ринку призвели до падіння карбованця : на Лондонській біржі курс фунта по відношенню до карбованця зріс з 12-12 крб за фунт у вересні 1914р до 35.5 крб. На передодні Жовтневої революції. Наслідком цього було зникнення в Росії золота з обороту , воно було тезавровано. На кінець 1917 року грошовий обіг Росії складався лише з паперових грошей без ніякої домішки золота чи срібла.

Таким чином невдала економічна та воєнна політика привели , зміни урядів , економічні кризи сильно підірвали грошову систему. Всього за три роки карбованець знецінився по відношенню до долара США на 50 % і перетворився з повноцінного золотого на знецінений паперовий.

Наступним періодом стало правління уряду більшовиків. Однак зміна влади не принесла нічого крім подальшого падіння купівельної спроможності карбованця 9 за період 1918 -1921 у 188 раз )

Назріла необхідність проведення грошової реформи. Її проведення було обтяжене господарською розрухою, неврожаєм 1921 р. гострим бюджетним дефіцитом , а також пережитками воєнного комунізму. В наслідок введення товарного виробництва та дозволу вільної купівлі продажу товарів до кінця 1922 р. були досягненні перші успіхи у відбудові народного господарства і розвертанні товарообігу. Це сформувало передумови для заміни грошових знаків стійкою валютою – червінцями, що являли собою банкноту Держбанку.

Номінал складав –1,2,3,5,10,25,50 червінців.

Вже до середини 1922 р. червінці складали 37 % у складі всієї грошової маси, а на 1 жовтня 1923 р. – 74 %. Випуск та становлення червінця стало першим етапом грошової реформи. Наступним етапом була повна заміна червінцями ден знаків , що були причиною спекуляції та загрожували положенню червінця.

Особлива роль в завершенні грошової реформи відводилась :

Провадження вищеназваних заходів привело до зростання купівельної спроможності населення , в першу чергу селян , що в свою чергу стало причиною зростання внутрішнього попиту.

Завершення реформи ознаменувалося випуском в обіг в лютому 1924р. державних казначейських білетів в 1,3,5 карбованців золотом , розмінних срібних монет ( 10 , 15, 20, 50коп та 1 крб ) та розмінних мідних монет ( 1,2,3,5 коп. При цьому ден знаки обмінювались на червонці по курсу 50000 ден знаків за 1 червінець.

На 15 лютого 1924 року червінці складали 90 % грошового обігу. На 1.06.24 обмін ден знаків був припинений , що фактично означало завершення реформи . Грошова емісія для покриття дефіциту бюджету була заборонена.

Наслідки реформи :

Тверда конвертована червона валюта протрималась до початку 1928 року . В ряді причин деконвертації та послабленні позицій червінця можна назвати :

Тому , як тільки сальдо торгівельного балансу у зв’язку зі зривом планових завдань 1925 р. стало від’ємним , золоті запаси зменшились, посилилась інфляція і грошова система країни розшаталась. Держбанк відмінив з 2 половини 1926 року вільну купівлю продаж іноземної валюти на внутрішньому ринку, пізніше був заборонений ввіз та вивіз вітчизняної валюти закордон.

Список використаної літератури.