Уповноважений банк може приймати як платіж за товари від повноважного представника юридичної особи-нерезидента в касу банку (для подальшого зарахування на розподільчий раху-нок в іноземній валюті резидента) готівкову вільно конвертова-ну валюту у сумі до 10 000 (десяти тисяч) дол. США або в екві-валенті цієї суми в іншій вільно конвертованій валюті за офіцій-ним обмінним курсом, встановленим Національним банком України на день зарахування коштів, за наявності:*

експортного договору (контракту), в якому передбачено повну або часткову оплату у готівковій іноземній валюті (за-гальна сума, прийнята за одним договором (контрактом), не може перевищувати 10 000 (десять тисяч) дол. США);*

оригіналу митної декларації про ввезення нерезидентом в Україну іноземної валюти та довідки банку-нерезидента про зняття іноземної валюти з рахунку нерезидента. В митній декларації та на довідці банку робиться позначка про зараху-вання готівкової іноземної валюти на рахунок (копія митної декларації, довідка банку-нерезидента і дані паспорта нерези-дента (або документа, який його замінює) залишаються в упов-новаженому банку);*

повноважень, наданих фізичній особі-нерезиденту юри-дичною особою-нерезидентом відповідно до умов контракту (договору).

Для підкріплення власної каси уповноважені банки мають право надавати один одному міжбанківські кредити у готів-ковій іноземній валюті і здійснювати купівлю-продаж готів-кової іноземної валюти за безготівкову грошову одиницю України (за курсом продажу готівкової іноземної валюти бан-ку-продавця) або за безготівкову іноземну валюту відповідно до чинного законодавства України.

Зняття банками-нерезидентами з власного кореспондент-ського рахунку, відкритого в уповноваженому банку України, іноземної валюти готівкою для вивезення її за кордон здій-снюється за наявності індивідуальної ліцензії на право ви-везення за межі України валютних цінностей, наданої Націо-нальним банком України.

Використання іноземної валюти II групи за Класифікатором іноземних валют Національного банку України здійснюється за наявності згоди уповноваженого банку на інкасацію та зара-хування іноземної валюти на розподільчий рахунок в іноземній валюті суб'єкта підприємницької діяльності.

У разі використання іноземної валюти при визначенні ціни товару та вартості наданих послуг використовується офіцій-ний обмінний курс грошової одиниці України, встановлений Національним банком України на день здійснення платежу, а у випадках використання транспортних засобів — на час перетину митного кордону України транспортним засобом.

Якщо залишки іноземної валюти зостаються в неробочі часи доби у касах тих суб'єктів підприємницької діяльності, яким дозволено використовувати готівкову іноземну валюту як засіб платежу або як заставу, то уповноважений банк встановлює ліміт зазначених залишків іноземної валюти в касі (до розра-хунку ліміту каси не включаються кошти, які направляються на виплату заробітної плати, та кошти на відрядження). По-надлімітні залишки готівкової іноземної валюти підлягають повній інкасації в установах уповноважених банків та зараху-ванню на розподільчий рахунок в іноземній валюті юридич-ної особи-резидента. Якщо суб'єкти підприємницької діяльності працюють цілодобово, закінченням робочого дня вва-жається початок операційного дня банку, в якому вони обслу-говуються.

Якщо юридичні особи-резиденти працюють у вихідні та святкові дні, вони можуть перевищувати встановлені ліміти залишку іноземної валюти в касі з обов'язковою інкасацією понадлімітних залишків до установи уповноваженого банку не пізніше наступного робочого дня банку.

Готівкова валюта, одержана на територіях митниць, вокзалів, аеропортів та портів, від надання суб'єктами підприємницької діяльності готельних послуг нерезидентам, а також у вигляді сплаченого юридичними та фізичними особами державного мита за позовами, підлягає продажу в повній сумі на міжбанківському валютному ринку України у встановлені строки.

Готівкова іноземна валюта, отримана юридичними особами-резидентами або представництвами юридичних осіб-нерези-дентів в уповноваженому банку, використовується виключно на цілі, на які вона отримана. На власників рахунків згідно з чинним законодавством України покладено відповідальність за цільове використання цих коштів.

Усі види готівкових розрахунків на території України з використанням іноземної валюти як засобу платежу або як застави здійснюються відповідно до вимог Закону України "Про застосування електронних контрольно-касових апаратів і то-варно-касових книг при розрахунках із споживачами у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг". Порушення правил використання готівкової іноземної валюти на тери-торії України резидентами та нерезидентами тягне за собою відповідальність згідно з чинним законодавством України.

Організація діяльності пунктів обміну іноземної валюти.

Пункти обміну іноземної валюти організовуються уповно-важеними банками та іншими фінансовими установами, що мають ліцензію Національного банку України, а також юри-дичними особами — резидентами, які уклали агентські угоди з уповноваженими банками, з метою забезпечення вільного обміну готівкової іноземної валюти для фізичних осіб (як резидентів, так і нерезидентів) відповідно до "Положення про пункти обміну іноземної валюти", затвердженого постановою Правління НБУ 7 липня 1994 p. №129.

Обмінні пункти здійснюють операції купівлі іноземної ва-люти у фізичних осіб — резидентів та нерезидентів, продажу іноземної валюти фізичним особам-резидентам та зворотно-го обміну національної валюти на іноземну валюту фізичним особам-нерезидентам згідно із встановленими нормами та правилами. Сума одноразового продажу готівкової іноземної валюти фізичній особі обмінним пунктом уповноваженого банку (обмінним пунктом, який працює на підставі агент-ської угоди з цим банком) не може перевищувати 1 тис. дол. США — суми, передбаченої п. 3.1.1 "Порядку переміщення валюти через митний кордон України" (із змінами та допов-неннями), затвердженого Головою Правління Національного банку України 14 березня 1993 p. №19029/381 та Головою Державного митного комітету України 17 березня 1993 p. №11/1-530.

Крім валютообмінних операцій обмінні пункти можуть здійснювати експертизу грошових знаків і платіжних доку-ментів іноземних держав, конверсію готівкової валюти, розмін грошових знаків, купівлю-продаж платіжних документів (до-рожні та іменні чеки, акредитиви) тощо.

Відповідно до наведеного Положення обмінні пункти мо-жуть відкривати безпосередньо уповноважені банки, а також юридичні особи-резиденти на основі агентських угод з упов-новаженими банками. Так, на