Умови і принципи організації безготівкового платіжного обороту
Однією з найважливіших сфер банківської діяльності, від якої залежить ефективність функціонування економіки в цілому і кожного суб'єкта підприємницької діяльності окремо, є організація безготівкових розрахунків у господарському обороті.
Організація безготівкових розрахунків сьогодні базується на таких принципах:
1. Кошти юридичних осіб підлягають обов'язковому зберіганню в банках, за винятком залишків готівки в їх касах у межах встановленого банком лiмiту та норм витрат з виручки, якi передбаченi дiючим порядком ведення касових операцiй у господарствi України.
2. Безготівкові розрахунки між підприємствами здійснюються через банки шляхом перерахування коштів з рахунку платника на рахунок одержувача коштів.
3. Кошти з рахунку підприємства списуються за розпорядженням його власника, за винятком випадків установлених законами України, а також за рішенням суду, арбітражного суду та за виконавчими написами нотаріусів. У випадках, передбачених чинним законодавством, з рахункiв пiдприємств здiйснюється безспiрне стягнення та безакцептне списання коштiв.
4. Пiдприємства самостiйно обирають форми розрахунків та закріплюють їх у своїх договорах та угодах між банками та ними. Банки можуть пропонувати своїм клієнтам застосовувати ту чи іншу форму розрахунків, враховуючи специфіку їх діяльності та виходячи із конкретних ситуацій, які можуть скластися в процесі розрахунків.
5. Підприємства мають право вибору банків для відкриття своїх рахунків. Банк на договiрнiй основi здійснює розрахунково-касове обслуговування своїх клієнтів і виконує їх розпорядження щодо перерахування коштів з рахунків.
6. Момент здійснення платежу має бути максимально наближений до відвантаження товарів, виконання робіт, надання послуг. При цьому, взаємні претензії за розрахунками між платником та одержувачем коштів розглядаються сторонами в претензійно-позовному порядку без участі банку.
Загальний регламент організації безготівкових розрахунків, форм розрахунків, стандартів документів і документообороту передбачений Iнструкцією Національного банку України № 7 "Про безготівкові розрахунки в господарському обороті України", затвердженою постановою Правління Національного банку України від 02.08.1996 р. № 204. Ця Iнструкцiя розроблена згiдно із Законами України "Про банки i банкiвську дiяльнiсть", "Про підприємства в Україні", iншими законодавчими актами України та нормативними документами Нацiонального банку України.
Iнструкція поширюється на підприємства, організації та установи всіх форм власності (далі-підприємства), на установи банків, суб'єкти підприємницької діяльності без створення юридичної особи i фізичні особи, які здійснюють безготівкові розрахунки у національній валюті України в межах України.
Форми безготівкових розрахунків
Безготівкові розрахунки можуть здійснюватися за такими формами розрахункових документiв:
- платіжними дорученнями;
- платіжними вимогами-дорученнями;
- чеками;
- акредитивами;
- векселями;
- платіжними вимогами;
- інкасовими дорученнями(розпорядженнями).
Платіжні вимоги та інкасові доручення (розпорядження) застосовуються у випадках, передбачених чинним законодавством та нормативними актами Нацiонального банку України. Безготiвковi розрахунки за товари та послуги можуть здiйснюватися за допомогою банкiвських платiжних карток. Порядок використання платiжних карток визначається Нацiональним банком України.
Порядок оформлення розрахункових документів
При здійсненні розрахунків відповідні розрахункові документи, які подаються клієнтами в банк у паперовiй формi, мають вiдповiдати вимогам встановлених стандартiв та вмiщувати, залежно від їх форми, такі реквізити:
а) назву документа;
б) номер документа, число, місяць, рік його виписки.
в) назви платника та одержувача коштiв (їх офiцiйне скорочення), які відповідають зареєстрованим у статуті, їх ідентифікаційні коди за Єдиним державним реєстром підприємств і організацій України , у фізичних осіб - ідентифікаційні номери, що проставляються на підставі відповідних документів податкових органів, номери рахунків в установах банку;
г) назви банків платника та одержувача, їх місцезнаходження та умовнi номери за МФО (код банку);
д) суму платежу цифрами та літерами;
е) призначення платежу: назву товару (виконаних робiт, наданих послуг), посилання на документ, на пiдставi якого здiйснюється операцiя (договiр, рахунок, товарно-транспортний документ та iнше), із зазначенням його номера i дати, зазначення законодавчого акта, яким передбачене право безспірного стягнення та безакцептного списання коштів (його дата, номер і відповідний пункт).
є) на першому примірнику (незалежно вiд способу виготовлення розрахункового документа) - відбиток печатки та підписи відповідальних осіб платника або (та) одержувача коштів;
ж) підрозділи бюджетної класифікації та строк настання платежу (у разi перерахування коштiв до бюджету);
з) суму податку на додану вартiсть (цифрами) або напис "без податку на додану вартiсть.
У разі, якщо хоча б один з вищезазначених реквізитів (якщо вони передбачені формою документа) не заповнений або заповнений неправильно, банк такий документ до виконання не приймає.
При цьому використання факсиміле при вчиненні підпису, виправлення і підчистки у розрахункових документах не допускаються і банк не має права робити виправлення на поданих розрахункових документах.
У разi вiдмови прийняти вiд клієнта розрахунковий документ банк у день отримання документа має зробити на його зворотній стороні напис про причину повернення документа без виконання (за підписами головного бухгалтера i виконавця, завіреними штампом банку) та повернути його клієнту.
Клієнт, виходячи із своїх технічних можливостей, може подавати до банку розрахунковi документи як у паперовій формі, так і у вигляді електронних розрахункових документів (електронних повідомлень) каналами зв'язку. Спосіб подання ним документів до банку передбачається в договорі на розрахунково-касове обслуговування.
Необхідно відмітити, що кошти списуються з рахунку платника тiльки на підставі першого примірника розрахункового документа і у разі часткової оплати розрахункових документів банк виписує меморіальний ордер.
Розрахункові документи приймаються банками до виконання без обмеження їх максимального або мінімального розміру суми. Платежі з рахунків клієнтів виконуються банками у межах залишків коштів на початок операційного дня.
Банки, у разi технічної можливості врахування поточних надходжень коштів на рахунки клієнтів протягом операційного дня, можуть здійснювати платежі за їх дорученнями з врахуванням цих сум.
Банк платника приймає документи від клієнтів протягом операційного дня, час якого регламентується режимом роботи банку.
Розрахунки