Методи балансування та регулювання платіжного баланса.

При визначенні сальдо платіжного балансу його статті можна поділити на основні і балансуючі. До основних статтей відносяться операції, що впливають на сальдо баланса і володіють відносною самостійністю: поточні операції і рух довгострокових капіталів. До балансуючих статей відносяться операції, кі не є самостійними або мають обмежену самостійність. Ці статті характеризують методи і джерела погашеня сальдо платіжного балансу і включають рух валютних резервів; зміни короткострокових актитвів, окремі види іноземної допомоги, кредити міжнародних валютно-кредитних операцій тощо.

Якщо за основними статтями балансу платежі перевищують поступлення, то виникає проблема погашення дефіциту за рахунок балансуючих статей, які характеризують джерела і методи врегулювання платіжного балансу.

До традиційних методів балансування можна віднести: міжнародні кредити, імпорт іноземних капіталів, міждержавні позички. До нових методів покриття дефіциту платіжного балансу можна віднести взаємне короткострокове кредитування в національній валюті центральними банками згідно угоди “своп”. Це тимчасові методи балансування, оскільки країни боржники зобовязані виплачувати відсотки і дивіденди, а також суму основного боргу.

Допоміжним засобом балансування може бути реалізація іноземних та національних цінних паперів на іноземну валюту. Наприклад, США частково погашає дефіцит платіжного балансу шляхом розміщення скарбницьких облігацій в центральних банках інших країн.

Основним завершальним методом балансування платіжного балансу є резервні активи країни.

Міжнародна валютна ліквідність. Валютне забезпечення платіжного балансу виражає зміст валютної ліквідності. Це поняття характеризує можливість тієї чи іншої країни неперервно оплачувати свої зовнішні зобовязання відповідними платіжними засобами. Стан міжнародної ліквідності України показано у табл.( ).

Таблиця 1. Міжнародна ліквідність України1 (млн.дол. США, на кінець періоду) |

1992 р. | 1993 р. | 1994 р. | 1995 р. | 1996 р. | 1997 р.

січень | лютий | березень

Загальна сума резервів, не враховуючи золота | 468.8 | 161.6 | 650.7 | 1050.6 | 1831.0 | ... | ... | ...

СДР | - | - | 180.6 | 144.3 | 67.2 | 65.2 | 40.7 | 41.1

Резервна позиція у Фонді | - | - | - | - | - | - | - | -

Іноземна валюта2 | 468.8 | 161.6 | 470.1 | 906.3 | 1763.8 | 1824.2 | 1963.1 | 1846.2

Золото (млн. тройських унцій) | 0.0003 | 0.0115 | 0.036 | 0.047 | 0.0826 | 0.0826 | 0.0885 | 0.0809

Золото (за національною оцінкою)3 | 0.1 | 4.4 | 17.7 | 18.3 | 30.4 | 28.5 | 31.6 | 28.3

Органи грошово-кредитного регулювання:4

інші активи

інші пасиви |

981.4

2398.5 |

88.1

279.9 |

4.3

7.3 |

61.0

22.1 |

131.4

36.6 |

100.7

44.2 |

92.0

47.6 |

160.2

48.4

Депозитні банки:5

активи

пасиви |

863.5

896.3 |

1264.5

570.4 |

1406.3

724.8 |

1044.3

302.0 |

942.1

334.4 |

918.0

437.8 |

861.0

447.7 |

805.3

489.8

1 Таблиця “Міжнародна ліквідність України” відображає міжнародні ліквідні активи (міжнародні резерви) України. Міжнародні резерви - це зовнішні активи, що контролюються органами грошово-кредитного регулювання і можуть бути використані для фінансування дефіциту платіжного балансу, для проведення інтервенцій на валютних ринках і для інших цілей. До складу міжнародних резервів входять:

- монетарне золото;

- СДР, що належать Україні (в доларовому еквіваленті);

- резервна позиція України на Міжнародному валютному фонді;

- валютні активи (валюта, вклади та депозити і цінні папери).

2 Іноземна валюта включає вимоги монетарних органів до нерезидентів у вигляді банківських депозитів, казначейські векселі, короткострокові та довгострокові державні цінні папери, ЕКЮ та інші вимоги, які використовуються при потребі платіжного балансу незалежно від того, чи вимоги деноміновані у валюті дебіторів або кредиторів.

3 Золото, монетарне - високочисте золото у формі монет, злитків або брусків не нижче 995 проби, перебуває у власності або під контролем центрального банку або органів державного управління і є частиною їх міжнародних резервів.

4 Органи грошово-кредитного регулювання включають лише Національний банк України.

5 Депозитні банки охоплюють державні, акціонерні і приватні комерційні банки та Ощадний банк України.

Таблиця 2. Позиція України у Міжнародному валютному фонді (млн. СДР, на

кінець періоду) |

1992 р. | 1993 р. | 1994 р. | 1995 р. | 1996 р. | 1997 р.

січень | лютий | березень

Квота1 | 997.3 | 997.3 | 997.3 | 997.3 | 997.3 | 997.3 | 997.3 | 997.3

Авуари в СДР2 | - | - | 123.73 | 97.06 | 46.72 | 46.72 | ... | ...

Резервна позиція у Фонді3 | 0.01 | 0.01 | 0.01 | - | - | 0.01 | - | -

Загальна сума заборгованості за кредитами і позичками Фонду |

- |

- |

249.33 |

1037.30 |

1573.30 |

1573.30 |

... |

...

1 Квота у Міжнародному валютному фонді - частка країни - члена МВФ у капіталі Фонду. Залежно від квоти у МВФ визначається кількість голосів країни у керівних органах Фонду, сума СДР при розподілі, умови одержання кредитів. Статутом МВФ передбачено, що величина квоти (внеску) встановлюється для кожної країни окремо, з урахуванням її ролі у світовій економіці, перш за все - у міжнародній торгівлі (також враховуються національний доход і міжнародні резерви). Внески у МВФ робляться в національній валюті, СДР або іноземній валюті, що визначається МВФ. До 1 квітня 1978 р. 25 відсотків квоти сплачувалося золотом. Розмір квоти у МВФ переглядається не рідше одного разу за три роки.

2 Авуари в СДР - це резервні активи, що належать учасникам, Фонду та встановленим міжнародним фінансовим установам і є частиною міжнародних резервів країн - членів МВФ. СДР, або СПЗ - Спеціальні права запозичення. Запроваджений у 1968 році спеціальний рахунок запозичення МВФ надає країнам - членам МВФ