Швидкими темпами нарощувалось поголів’я худоби і птиці. Так, великої рогатої худоби стало більше майже на 6 млн. голів (або на 54,8%), свиней — на 9,5 млн. (або в 2,4 рази), овець і кіз — на 5,8 млн. (або в 2 рази) і т.д.
Як видно з даних таблиці 1, в наступні 10 років високі темпи приросту обсягів виробництва сільськогосподарсь-кої продукції в основному збереглися. Скорочення торкну-лися тільки картоплі і вовни.
Таблиця 1.
Динаміка виробництва сільськогосподарської продукції в Україні (7, с.47).
Роки | Показники | Зерно | Цукрові
буряки | Соняш-
ник | Льон-дов-гунець | Картопля | Овочі
1961-1965 | Виробництво
Приріст
Темпи зрост. | 27057
2625
110,7 | 30700
5301
120,4 | 2287
857
159,9 | 67
-6
91,8 | 18446
-2664
87,4 | 4994
562
112,7
1966-
1970 | Виробництво
Темпи зрост. | 32534
5480
120,3 | 42850
12150
139,6 | 2830
543
123,7 | 87
10
130 | 20294
1848
110 | 5585
591
111,8
1971-
1975 | Виробництво
Темпи зрост. | 38870
6336
119,5 | 40875
-2065
95,2 | 2712
-118
95,8 | 120
33
137,9 | 21019
725
103,6 | 6577
992
117,8
1976-
1980 | Виробництво
Темпи зрост. | 41526
2656
106,8 | 45966
5181
112,7 | 2422
-290
89,3 | 124
4
103,3 | 20542
-477
97,7 | 7579
1002
115,2
1981-
1985 | Виробництво
Темпи зрост. | 37881
-3645
91,2 | 38976
-6990
84,8 | 2287
-135
94,4 | 104
-20
83,9 | 20013
-529
97,4 | 7377
-202
97,3
1986-
1990 | Виробництво
Темпи зрост. | 47431
9550
125,2 | 43845
4869
112,5 | 2732
445
119,5 | 110
6
105,8 | 17965
-2048
89,8 | 7449
72
101
1991-
1992 | Виробництво
Темпи зрост. | 38606
-8825
81,4 | 32476
-11369
74 | 2362
-370
86,5 | 105,5
-4,5
95,9 | 17414
-551
96,9 | 5621
-1828
75,5
Продовження таблиці 1.
Роки | Показники | Вовна
Темпи зрост. | 24476
-550
97,8
Темпи зрост. | 24208
-268
98,9
Темпи зрост. | 26604
2396
109,9
Темпи зрост. | 27544
940
103,5
Темпи зрост. | 27922
378
101,4
Темпи зрост. | 29763
1841
106,6
Темпи зрост. | 24510
-5253
82,4
До 1970 р. (проти 1960 р.) посівні площі в Україні було скорочено на 765 тис. га (або на 2,3%). При цьому посіви зернових зросли на 1,8 млн. га (або на 13%), а технічних культур — на 365 тис. га (або на 10%), тоді як посіви кар-топлі та овочевобаштанних зменшилися на 240 тис. га (або на 8,5%). Тепер структурні зміни здійснили за рахунок кормового клину, площу якого скоротили майже на 2,7 млн. га (або на 20%). Вдвічі (з 751 тис. до 1421 тис. га) розширили площі чистих парів,проте цього було явно не-достатньо для раціоналізації землекористування (7, с.48).
Саме на ці роки припадають найбільші вилучення сіль- ськогосподарських угіль і орних земель під промислове і гідротехнічне будівництво, під зведення тваринницьких ферм і комплексів, об’єктів виробничої інфраструктури, інженерних і комунікаційних споруд. Їх вибуття компенсу-валося залученням до сільськогосподарського обороту но-вих, як правило, менш якісних земель, розорюванням при-руслових зон, рекультивацією порушених ділянок. Широ-комасштабні перетворення природних ландшафтів ви-правдовувалися необхідністю інтенсифікувати сільськогос-подарське виробництво на основі розвитку зрошення (за 1961 — 1970 рр. на 722,6 тис. га), осушення ( на 1091,3 тис. га) (7, с.48), випрямлення русел річок, розорювання значної частини лукопасовищних земель, освоєння яруг та інших непридатних земель, розкорчовування чагарників, вирубки лісових масивів тощо.
Інакше кажучи, йшов широкомасштабний наступ на природні агроландшафти з метою їх використання для по-точних потреб.
Наступні дві п’ятирічки характеризуються вже меншою стабільністю виробництва: в цей період по більшості най-важливіших видів рослинницької і тваринницької продукції спостерігається падіння його обсягів (у середньорічному обчисленні по п’ятирічках); по деяких з них навіть не дося-галися колишні показники (треба сказати, що, наприклад, по соняшнику і винограду обсяги виробництва 1966 — 1970 рр. (у середньорічному обчисленні) не досягнуті й досі).
Тривав активний наступ на природу. За 1971 — 1980 рр. в експлуатацію введено 1222,8 тис. га зрошуваних і 1348,5 тис. га осушених земель. При цьому під орні землі, замість площ, які вибувають у зв’язку з промисловою і бу- дівельною діяльністю, освоювалися нові. Різко посилився процес хімізації сільськогосподарського виробництва: якщо в 1970 р. на кожний гектар посівних площ вносилося 55 кг діючої речовини мінеральних добрив, то в 1980 р. — вже 109 кг, а загальне їх споживання зросло за ці роки з 16498,1 тис. до 34005,7 тис. ц (або у 2,1 раза). Істотно розширилися також масштаби застосування хімічних за-собів захисту рослин і тварин від хвороб і шкідників(7,с.49).
Слід зазначити, що і в ті роки збалансованість у роз-витку сільського господарства не забезпечувалася. Відставала кормова база галузі, внаслідок чого продуктив-ність тварин практично не підвищувалася і була значно нижчою від їх біологічних можливостей. Так, у 1980 році середньорічний надій молока від 1 корови становив 2272 кг, що є всього на 82 кг (або на 3,7%) більшим, ніж у 1970 році, і на 75 кг меншим, ніж було вже в 1975 році. На рівні 1970 р. — у розмірі 3 кг — залишився середньорічний на- стриг вовни з 1 вівці ( в 1975 р. він був на 0,1 кг більшим). Обсяги виробництва нарощувалися, головним чином, ек-стенсивним шляхом. Поголів’я великої рогатої худоби збільшилося з 21,4 млн. голів на початок 1971 р. до 25,4 млн. — на початок 1981 р., овець і кіз — відповідно, з 8971 тис. до 9185 тис. Поголів’я свиней за ці роки скоротилося на 4,6% (7, с.49).
За 10-річний період урожайність багатох основних ви- дів вирощуваних культур не тільки не зросла, але й знизи-лася: по зерну, наприклад,— з 23,4 ц з га в 1970 р. до 23,1 ц з га в 1980 р., по цукрових буряках (фабричних) - з 280 до 274, по соняшнику — з 15,4 до