6. У найзагальнішому вигляді виробничу потужність провідного цеху (дільниці) з виготовлення однорідної продукції (пере-робки сировини, виконання інших виробничих операцій) можна визначити за однією з таких формул

Ni=aiTpm

Ni=Tpm/ti

де Ni— потужність /-го виробничого підрозділу підприємства;

ai— продуктивність устаткування у відповідних одиницях ви-міру /-ої продукції за годину;

Tp— річний фонд часу роботи устаткування;

m середньорічна кількість фізичних одиниць устаткування;

ti— трудомісткість виготовлення одиниці продукції (переробки сировини, час надання послуги в годинах).

7. Розраховується також технологічна спроможність (потужність) решти виробничих ланок підприємства (поряд з провідними цехами чи дільницями).

Такі розрахунки необхідні для виявлення невідповідності між потенційними можливостями з випуску продукції (надання по-слуг) окремих виробничих підрозділів і забезпечення узгодже-ної технологічної пропорційності між взаємозв'язаними вироб-ничими ланками. Ступінь відповідності потужностей різних структурних підрозділів підприємства визначають через розра-хунок і порівняння коефіцієнтів суміжності, що характеризують співвідношення потужностей провідного підрозділу та решти ви-робничих ланок.

8. Визначення виробничої потужності підприємства завершується складанням балансу, що відбиває зміни її величини протя-гом розрахункового періоду і характеризує вихідну потужність (Nвих). Для цього використовується формула

Nвих=Nвх+Nотз+NрNна-Nв

Nвх— вхідна потужність підприємства;

Nотз— збільшення потужності протягом розрахункового періо-ду внаслідок здійснення поточних організаційно-технічних заходів;

Nр — нарощування виробничої потужності завдяки реконструкції або розширенню підприємства;

Nна— збільшення (+) або зменшення (-) виробничої потужності, спричинене змінами в номенклатурі та асортименті продукції, що виготовляється;

Nв— зменшення виробничої потужності внаслідок її вибуття,

тобто виведення з експлуатації певної кількості фізично спрацьо-ваного та технічно застарілого .устаткування.

Визначення й регулювання резервної виробничої потужності підприємства здійснюється з допомогою розрахунків необхі-дної кількості резервних агрегатів (груп устаткування) та обгрун-тування розмірів експериментально-дослідних виробництв. Зазви-чай величина резервних потужностей для покриття пікових наван-тажень не перевищує 10 — 15%, а для підготовки та освоєння ви-робництва нових виробів — 3 — 5% загальної потужності. При цьо-му треба враховувати, що резерв виробничої потужності передба-чається, головне, для підприємств, що вже досягли рівня вико-ристання поточної потужності не нижче за 95% і випускають по-над 25% нової продукції.

Використання виробничої потужності

У практиці господарювання рівень використання виробничої потужності діючого підприємства визначається двома показниками:

коефіцієнтом освоєння проектної потужності (співвідношення величин поточ-ної і проектної потужності);

2) коефіцієнтом використання поточ-ної потужності (співвідношенням річного випуску продукції та середньорічної її величини).

Нині в Україні рівень використання виробничих потужностей підприємств у більшості галузей економіки, і передовсім у промисловості, становить менше за 50%, а проектні потужності, як правило своєчасно (у нормативні строки) не освоюються.

Способи ефективнішого використання виробничих потужностей такі самі, як і використання основних фондів підприємства. Варто лише наголосити, що для доко-рінного поліпшення рівня використання наявних потужностей для переважної більшості підприємств потрібно якомога швидше по-долати спад виробництва, стабілізувати й поступово нарощувати обсяги виробництва конкурентоспроможної продукції, яка корис-тується попитом на вітчизняному та світовому ринках.

Що характеризує виробнича потужність підприємства?

Під впливом яких чинників формується виробнича потужність?

Які Ви знаєте методичні принципи розрахунку виробничих потужностей?

Які показники виробничої потужності Ви знаєте?

5. Що таке поточна виробнича потужність?