Будь-яке підприємство діє на підставі власного статуту. Статут має відповідати основним положенням закону України про підприємства; він затверджується власником чи засновником підприємства, а для державних підприємств - власником майна за участю відповідного трудового колективу.

У статуті мають бути визначені: його назва і місцезнаходження, власник або засновник; основна лінія і цілі діяльності; органи управління; джерела та порядок утворення майна; умови реорганізації і припинення існування.

У статуті повинен бути визначений орган, що має право репрезентувати інтереси трудового колективу (рада трудового колективу, рада підприємства, профспілковий комітет).

На підприємстві важливу соціальну роль відіграє колективний договір - угода між трудовим колективом в особі профспілки та адміністрацією, що укладається (уточнюється) щорічно і не може суперечити діючому законодавству України.

Колективним договором регулюють виробничі, трудові та економічні відносини трудового колективу з адміністрацією. Колективний договір охоплює вступну частину, що знайомить трудовий колектив з напрямками розвитку, умов праці. В колективному договорі передбачаються заходи щодо збагачення зростання продуктивності і оплати праці, професійної підготовки. Значне місце відводиться у галузі будівництва житла, будинків відпочинків, дошкільних закладів.

Колективний договір має містити в собі відокремлений розділ, що висвітлює питання участі прибутку підприємства, якщо це передбачено його статутом.

Сторони, які уклали і підписали колективний договір, повинні періодично (не менше двох разів на рік) взаємозвітувати про його виконання на зборах трудового колективу.