Вкладами учасників та засновників можуть бути:

рухоме і нерухоме майно (речі), не заборонене до обігу на території України;

цінні папери, передача яких дозволяється чинним законодавством України;

грошові кошти у валюті України або іноземній валюті;

майнові права, включаючи права інтелектуальної власності, право користування майном, природними ресурсами, право на здійснення господарської діяльності і т. ін. 

Закон забороняє використовувати для формування статутного фонду бюджетні кошти, кошти, одержані в кредит та під заставу.

Для ряду суб’єктів підприємницької діяльності, до яких відносяться банки, страхові компанії, фондові біржі й компанії та інші фінансово-кредитні структури, законодавством встановлюються обмеження щодо вкладів учасників у капітал.

Установчі документи. Акціонерне товариство, товариство з обмеженою і товариство з додатковою  відповідальністю створюються і діють на підставі установчого договору і статуту, повне і командитне товариство – установчого договору.

Установчі документи повинні містити такі відомості:

вид товариства;

предмет і цілі його діяльності;

склад засновників та учасників;

найменування та місцезнаходження;

розмір та порядок утворення статутного фонду;

порядок розподілу прибутків та збитків;

склад та компетенцію органів товариства та порядок прийняття ними рішень, включаючи перелік питань, по яких необхідна кваліфікована більшість голосів;

порядок внесення змін до установчих документів;

порядок ліквідації і реорганізації товариства.

Установчі документи окремих видів господарських товариств мають певні особливості, які будуть розглянути при характеристиці цих товариств.

Установчі документи відіграють значну роль у діяльності будь-якого господарського товариства, до їх складення не слід підходити формально. Підписанню установчих документів, як правило, передує ретельне комплексне техніко-економічне обґрунтування діяльності товариства і передусім таких сторін цих документів, як розрахунок статутного фонду, очікуваних прибутків, балансу доходів і витрат на функціонування підприємства та ін.

Враховуючи те, що українське законодавство недосконале і суперечливе, його недоліки значною мірою можуть бути компенсовані за рахунок змісту установчих документів. Тому буде краще, якщо в їх розробці вам допоможе фахівець.

Найменування господарського товариства визначається його учасниками і повинно містити зазначення виду товариства, а для повних та командитних товариств – прізвища (найменування) учасників товариства, або хоча б одного з них з додатком типу "… і компаньйон", "... і син", "... і товариші".

Забороняється використовувати в найменуваннях підприємств повні або скорочені найменування органів державної влади, органів місцевого самоврядування та похідні від цих найменувань, а також найменування, тотожні найменуванням інших суб’єктів підприємницької діяльності – юридичних осіб чи об’єднань громадян, внесених до відповідних реєстрів.

Орган державної реєстрації дає змогу попередньо здійснити перевірку заявленого найменування суб’єкта підприємницької діяльності – юридичної особи на тотожність найменуванню вже зареєстрованого суб’єкта, внесеного до відповідних реєстрів.

В органі державної реєстрації можна зарезервувати терміном на 1 місяць (для відкритих акціонерних товариств – на 9 місяців) найменування суб’єкта підприємницької діяльності, яке включається в окремий перелік зарезервованих найменувань та враховується під час перевірки на тотожність поряд з найменуваннями вже зареєстрованих суб’єктів.

Товариство має право створювати на території України та за її межами філії та представництва, а також дочірні підприємства відповідно до чинного законодавства України.

У товаристві створюється резервний (страховий) фонд у розмірі, встановленому установчими документами, але не менше 25 % статутного фонду, а також інші фонди, передбачені законодавством України або установчими документами товариства (статутний фонд, фонд розподілу прибутку, фонд розвитку виробництва, фонд розвитку персоналу, фонд соціального забезпечення, фонд участі персоналу в доходах товариства та ін.) .

Розмір щорічних відрахувань до резервного (страхового) фонду передбачається установчими документами, але не може бути меншим 5 % суми чистого прибутку.

Управління товариством здійснюють його органи, склад і порядок обрання (призначення) яких здійснюється відповідно до виду товариства.

Припинення діяльності товариства відбувається шляхом його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення) або ліквідації з дотриманням вимог антимонопольного законодавства.

Реорганізація товариства відбувається за рішенням вищого органу товариства. Реорганізація товариства, що зловживає своїм монопольним становищем на ринку, може здійснюватися також шляхом його примусового поділу в порядку, передбаченому чинним законодавством.

Товариство ліквідується:

після закінчення строку, на який воно створювалося, або після досягнення мети, поставленої при його створенні;

за рішенням вищого органу товариства;

на підставі рішення суду або арбітражного суду за поданням органів, що контролюють діяльність товариства, у разі систематичного або грубого порушення ним законодавства; на підставі рішення арбітражного суду в порядку, встановленому Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом";

з інших підстав, передбачених установчими документами.