зосередження зусиль різних галузей науки на пріоритетних напрямках науково-технічного прогресу, форсованому розвитку пере-довсім наукомістких виробництв, істотному підвищенні техніко-організаційного рівня та соціально-економічної ефективності виробництва на підприємствах різних галузей народного господарства;

докорінне поліпшення всієї організації робіт та економічного її обґрунтування на всіх стадіях відтворювального процесу (проек-тування — виробництво — розподіл — запровадження — експлуа-тація нової техніки);

дотримання кожним підприємством власної стратегії техніч-ного, організаційного та економічного розвитку; переорієнтація інвестиційної політики на максимальне технічне переозброєння й реконструкцію діючих виробничих об'єктів; різке збільшення мас-штабів вилучення з виробництва технічно застарілих і економічно малоефективних машин та устаткування, перехід від практики оди-ничної заміни спрацьованих знарядь праці до систематичного ком-плексного оновлення техніко-технологічної бази взаємозв'язаних виробничих ланок підприємств;

створення ринкового економічного механізму країни, спромо-жного забезпечити постійну заінтересованість усіх ланок управлі-ння виробництвом у здійсненні найбільш ефективних відтворювальних процесів і сприйнятті науково-технічних та організаційних но-вацій (нововведень).

Практична реалізація перелічених головних напрямків інтен-сифікації відтворювальних процесів потребує не лише актив-ної інженерно-виробничої діяльності самих підприємств, а й мобі-лізації великих власних фінансових коштів. У повному обсязі вона можлива за умови передовсім постійної державної підтримки, без-посередньої участі багатьох інститутів ринкової інфраструктури та іноземного капіталу.

Висновок.

Просте й розширене відтворення основних виробничих фондів відбувається в безперервному процесі здійснення різних його взає-мозв'язаних форм — ремонту, модернізації та заміни окремих еле-ментів засобів праці; технічного переозброєння, реконструкції та розширення діючих цехів, виробництв і підприємств у цілому, а та-кож спорудження нових аналогічних виробничих об'єктів. Необхід-ною передумовою нормального перебігу відтворювальних процесів є постійний облік ступеня спрацювання (старіння) та амортизації основних фондів. Вчасний ремонт, модернізація та зміна основних фондів відіграють велику роль в процесі підвищення ефективності виробництва.

Забезпечення високих темпів розвитку і підвищення ефективності виробництва можливе лише за умови інтенсифікації відтворення та ліп-шого використання діючих основних фондів підприємств. Ці про-цеси, з одного боку, сприяють постійному підтримуванню належно-го технічного рівня кожного підприємства, а з іншого — дають змо-гу збільшувати обсяг виробництва продукції без додаткових інвес-тиційних ресурсів, знижувати собівартість виробів за рахунок ско-рочення питомої амортизації й витрат на обслуговування виробництва та його управління, підвищувати фондовіддачу і прибутковість.

Використана література

Закон України „Про оподаткування прибутку підприємств”.

Економіка підприємства: Підручник / За заг. ред. С.Ф.Покропивного. – Вид. 2-ге, перероб. Та доп. – К.: КНЕУ, 2001. -528с.

Примак Т.О. Економіка підприємства: Навч. посіб. – К.: Вікар, 2002. – 176с.