Поряд з коефіцієнтом загальної заборгованості часто обчислюється коефіцієнт довгострокової заборгованості, який показує частку довгострокових боргів у фінансуванні активів підприємства. Аналіз заборгованості, оцінка співвідношення зобов'язань дозволяє з'ясувати, наскільки раціональною є структура капіталу і ризик для інвесторів і кредиторів.

Фінансовим забезпеченням повернення боргів є власний капітал. Потенціальні можливості підприємства розраховуватися з боргами характеризуються коефіцієнтом забезпечення боргів:

Кз.б = Кв/Кб,

Де Кз.б — коефіцієнт забезпечення боргів;

Kв — власний капітал, г.о.

Згідно з даними балансу

Кз.б == 14500/8920 = 1,63

За своїм змістом цей показник близький до коефіцієнта заборгованості, тільки має зворотну спрямованість. Якщо Кз.б 8,1, то це значить, що підприємство може сплатити борги власним капіталом.

Ліквідність підприємства як його здатність оперативно перетворювати активи у платіжні засоби для оплати короткострокових зобов'язань виражається двома показниками: коефіцієнтом поточної ліквідності та коефіцієнтом термінової ліквідності.

Коефіцієнт поточної ліквідності (Кп.л) обчислюється відношенням поточних активів і короткострокових зобов'язань:

Кп.л = Ка.п/Кб.к ,

де Ка.п — поточні активи підприємства, т.о.;

Kб.к — короткострокові зобов'язання, т.о.

З використанням даних балансу

Кп.л = 12200/4920 = 2,5 .

Якщо рп.л <- 2, то платежеспроможність підприємства невисока і воно має певний фінансовий ризик. При надто високому Кп.л (більше 3—4) може виникнути сумнів у ефективності використання поточних активів. Потрібний їх аналіз. На оптимальну величину цього коефіцієнта за конкретних умов впливає ряд чинників і передусім частка товарно-матеріальних запасів у поточних активах. Для підприємств з невеликими товарно-матеріальними запасами і оперативно оплачуваними дебіторськими зобов'язаннями є прийнятним нижче співвідношення поточних активів і короткострокової заборгованості (до 2) і, навпаки, підприємства, в поточних активах яких велика частка товаро-матеріальних запасів, це співвідношення повинні підтримувати на більш високому рівні.

Коефіцієнт термінової ліквідності (Кт.л) — це відношення активів високої ліквідності та короткострокових зобов'язань, тобто

Кт.л = Ка.л/Кб.к,

Де Ка.л — поточні активи високої ліквідності, г.о.

Якщо у нашому балансі за активи високої ліквідності вважати гроші, цінні папери і дебіторську заборгованість, то

Кт.л = 1300 + 1700 + 2100/4920 = 1,04.

Така величина Кт.д означає, що на підприємстві короткострокові зобов'язання забезпечені й борги можуть бути швидко сплачені.

Фінансова активність підприємства характеризується такими показниками як середній період оплати дебіторської, кредиторської заборгованості та оборотність товарно-матеріальних запасів. Одного балансу для аналізу цих показників недостатньо. Потрібні інші звітні дані.

Середній період оплати дебіторської заборгованості покупцями продукції підприємства обчислюється за формулою

tд = Кд Дк /Пппр.

tд — середній період оплати дебіторської заборгованості покупцями, днів;

Кд – заборгованість покупців (дебіторська заборгованість), г.о.;

Дц — кількість календарних днів у періоді, за який обчислюється показник (рік — 360, квартал — 90);

Ппр — обсяг продаж за розрахунковий період, т.о.

За період платіжні вимоги підприємства до покупців

перетворюються у гроші. Його скорочення економічно вигідне. Зростання порівняно з встановленим терміном або минулим роком є небажаним і потребує з'ясування причин.

Середній період оплати кредиторської заборгованості постачальникам визначається співвідношенням:

tк = Кк Дк /М

де tк — середній період оплати кредиторської заборгованості постачальникам, днів;

Кк — заборгованість підприємства постачальникам, т.о.;

М — обсяг закупки сировини і матеріалів за розрахунковий період, т.о.

Скорочення tк за інших рівних умов не є сприятливим для підприємства, оскільки потребує додаткових коштів. Збільшення періоду оплати заборгованості може бути наслідком різних причин: поліпшення для підприємства умов розрахунків, відсутність коштів, затягування оплати з метою використання кредиторської заборгованості як джерела фінансування тощо.

Оборотність товарно-матеріальних запасів обчислюється як відношення обсягу продаж до величини запасів

Nоб = Ппр/Мз,

де Nоб — кількість оборотів (оборотність) товаро-матеріальних запасів за певний період (рік, квартал);

Мз ~ середня величина запасів за той же період, г.о.

Цей показник має самостійне значення внаслідок того, що товаро-матеріальні запаси є істотною часткою поточних активів і найменш ліквідні серед них. Прискорення їх оборотності свідчить про підвищення ефективності виробничої і комерційної діяльності, поліпшення фінансового стану.