Особливістю об’єктів фінансово-економічного аналізу діяльності підприємств є їх формування під впливом безлічі факторів. Для того, щоб результати аналізу були предмет-ними з точки зору можливості вжиття певних конкрет-них заходів для підвищення ефективності роботи підприєм-ства, необхідно виявляти відокремлений вплив на кінце-вий результат аналізу певних факторів як таких, що зу-мовлюють цей результат. Тому задача виключення впли-ву одних факторів на аналізований об’єкт з метою визна-чення впливу інших є однією з центральних в аналізі, вона має назву елімінування. За допомогою елімінування умовно усувається вплив усіх одночасно взаємодіючих факторів, крім одного, і таким чином послідовно визначається вели-чина впливу кожного з них на кінцевий результат.

Якщо зв’язок між аналізованим об’єктом і факторами, що його визначають, представлений функціонально, тобто через модель (формулу), в аналітичній практиці широко застосовуються такі прийоми елімінування:*

індексний метод;*

метод ланцюгових підстановок; *

метод різниць.

Індексний метод аналізу застосовується для вивчення у динаміці економічних явищ, які формуються під впли-вом кількох факторів, кожен з яких схильний до змін у динаміці. Класичним прикладом об’єкта аналізу даним ме-тодом є обсяг реалізації (продажу) товарів, який формується під впливом певного фізичного обсягу товарів і цін на них. Відомо, що у кожного підприємства (промислового, торго-вельного) обсяг продажу окремих товарів з року в рік, з місяця в місяць змінюється, так само як і ринкові ціни на ці товари. За таких умов загальні (групові) індекси обся-гу реалізації (продажу) товарів характеризують динаміку за-гальної виручки від реалізації, але не відповідають на за-питання, як змінився обсяг продажу товарів (бо до чисель-ника і знаменника даної функції входять незіставні вели-чини), а також як у середньому змінилися ціни на реалізо-вані товари. Загальний індекс не дає змоги виділити окре-мо вплив факторів обсягу продажів (кількісного) і цін (якіс-ного) на кінцевий результат — виручку від реалізації.

Індексний метод аналізу дає змогу розв’язати ці задачі шляхом побудови агрегатних індексів. Агрегатні індек-си — це загальні індекси, у яких з метою елімінування впливу окремих елементів (факторів) на індекс відбуваєть-ся фіксування інших елементів на незмінному (базовому або звітному) рівні. Форми агрегатних індексів для загаль-ного індексу обсягу реалізації продукції

I=g1p1 / g0 p0 мають такий вигляд:

а) агрегатний індекс фізичного обсягу реалізації про-дукції

Iоп =g1p0 / g0 p0 ; (1)

б) агрегатний індекс цін на продукцію підприємства

Iц =g1p1 / g1 p0 ; (2)

Для побудови індексів Iоп і Іц використовується правило побудови агрегатних індексів, яке обґрунтовується у за-гальній теорії статистики: якісні (інтенсивні) елементи (фактори), які входять у формулу, фіксуються на рівні ба-зового періоду, кількісні елементи — на рівні звітного. Різниця між чисельником і знаменником агрегатного ін-дексу показує: який відокремлений вплив на загальний результат справив той чи інший фактор.

Застосування індексного методу виявлення впливу фак-торів на результатний показник обмежується тим, що за його допомогою досить зручно аналізувати лише два фак-тори у мультиплікативних моделях типу у = аb. Застосу-вання цього методу для встановлення впливу факторів у багатофакторних моделях досить трудомістке, тому універ-сальніше значення для факторного аналізу економічних явищ має метод ланцюгових підстановок. За допомо-гою цього методу, якщо є функціональна модель (мультиплікативна чи адитивна), що описує взаємозв’язок фак-торів і результатного показника, можна визначити від-окремлений вплив кожного з факторів (кількість їх не має значення) на кінцевий показник, що аналізується, і пере-вірити одержані результати аналізу шляхом балансуван-ня факторів.

Суть методу ланцюгових підстановок полягає у по-слідовній, почерговій заміні у функціональній моделі, яка описує базисний рівень економічного показника, базисних параметрів на звітні, в обчисленні умовних результатних показників та їх порівнянні для визначення впливу фак-торів. При цьому в першу чергу підлягають заміні кількісні параметри, далі — структурні, в останню чергу — якісні. Якщо у формулі міститься кілька кількісних, структур-них або кілька якісних показників, послідовність замін залежить від оцінки того, які з них є основними, а які — похідними, які – вторинні. За почергової заміни базисних показників у формулі на звітні одержані результати можна зіставляти між собою, різниця між кожним наступним та попереднім показником і виражатиме елімінування впливу всіх інших факторів, крім заміненого.

Якщо мультиплікативна модель, що описує взаємозв’я-зок аналізованого показника, містить у собі лише два співмножники (типу у = аb), то для визначення факторів, які впливають на зміну показника у в динаміці (або у порівнянні з бізнес-планом), застосовують спрощений ва-ріант методу ланцюгових підстановок — метод різниць. Для визначення відокремленого впливу кожного з двох факторів на результатний показник обчислюють різниці між звітними і базисними факторними параметрами і пе-ремножують їх на абсолютні значення іншого факторного параметра, при цьому різницю між фактичними і базисни-ми кількісними параметрами перемножують на абсолют-не значення базисного якісного, а різницю між фактичним і базисним якісним параметрами — на абсолютне значен-ня звітного кількісного.

Наприклад, загальна чисельність працівників виробничої фірми за 1998 і 1999 р. становила відповідно 520 і 490 чол., середньорічна заробітна плата одного працівника — відпо-відно 2064 і 2548 грн., річний фонд заробітної плати — 1073,2 і 1248,5 тис. грн. Треба визначити, як вплинули фактори кількості працюючих і середньорічної заробітної плати на загальний фонд заробітної плати підприємства.

Для розрахунку