-11-

Таблиця 3

ВИДОВА КЛАСИФІКАЦІЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИРОБНИЦТВА (ДІЯЛЬНОСТІ) ЗА ОКРЕМИМИ ОЗНАКАМИ

Класифікаційна ознака | Ефективність

Одержаний результат (наслідки)* | Економічна *

Соціальна

Місце одержання ефекту* | Локальна (комерційна) *

Народногосподарська

Метод розрахунку* | Абсолютна *

Порівняльна

Ступінь збільшення ефекту* | Первинна

* Мультиплікаційна *

Синергічна

Структура організації виробництва* | Робочого місця

* Виробничого підрозділу (дільниці,

цеху, виробництва)

*Підприємства в цілому

Тип економічного зростання виробництва* |

Екстенсивного розвитку *

Інтенсивного розвитку

Напрям інноваційно-інвестиційної

діяльності* | Науки, техніки і технології *

Організаційно-управлінських інновацій

* Інвестиційних проектів і програм

Характер витрат* | Поточних витрат *

Одноразових (капітальних) витрат

Об'єкт оцінки* | Повна (інтегральна)

* Часткова (окрема)*

Чинникова (багаточинникова)

Масштаб міжнародного співробітництва* | Зовнішньоекономічної діяльності фірми *

Діяльності спільних підприємств і

транснаціональних корпорацій*

Первинна ефективність — це початковий одноразовий ефект, що його одержано внаслідок здійснення виробничо-господарської діяльності підприємства (організації), запровадження прибуткових технічних, організаційних або економічних заходів.*

Первинна (початкова) ефективність майже завжди примно-жується завдяки багатоспрямованому та багаторазовому викорис-танню названих заходів не лише на даному, а й на інших підприє-мствах, в інших сферах діяльності. Тоді можна казати про так зва-ну мультиплікаційну ефективність, яка виявляється здебільшого в кількох специфічних формах — дифузійному й резонансному ефектах, а також ефектах «стартового вибуху», супровідних мож-ливостей та акселерації.

о Дифузійний ефект реалізується тоді, коли певне господарсь-ко-управлінське рішення, нововведення технічного, організаційно-го, економічного чи соціального характеру поширюється на інші галузі, унаслідок чого відбувається його мультиплікація (наприк-лад, перед тим, як метод безперервного розливання рідкого металу знайшов широке застосування в чорній металургії, ним . –12- . досить три-валий час користувалися на підприємствах кольорової металургії).

о Резонансний ефект має місце тоді, коли якесь нововведення в певній галузі активізує і стимулює розвиток інших явищ у вироб-ничій сфері (наприклад одержання синтетичного волокна високої якості уможливило виробництво нових видів тканини, а відтак — нових видів одягу тощо).

о Ефект «стартового вибуху» — це своєрідна «ланцюгова реакція» в перспективі. Він можливий за умови, коли певний «стартовий вибух» стає початком наступного лавиноподібного збільшення ефекту в тій самій або в іншій галузі виробництва чи діяльності (переконливий приклад — застосування економі-ко-математичних методів і моделей в управлінні, виробництві, різних галузях науки).

о У процесі створення будь-яких матеріальних цінностей з'яв-ляються супровідні можливості з певним ефектом. Такі можли-вості виявляються у вигляді різних проміжних і побічних резуль-татів (ефектів), використання виробничих і побутових відходів тощо.

о У будь-якій діяльності має місце також ефект акселерації (від лат. accelero — прискорюю), який означає прискорення темпів поширення і застосування якогось конкретного позитив-ного результату.

Межі між окремими формами мультиплікаційної ефективності є досить умовними, рухливими та відносними. Діалектичний взає-мозв'язок цих форм полягає в тім, що всі вони разом формують загальний інтегральний ефект від практичної реалізації того чи того управлінського рішення.*

Синергічна ефективність (відгр. synergos — діючий спільно) виражає такий комбінований вплив сукупності тих чи тих інно-вацій на фінансово-економічний стан суб'єкта господарювання, коли загальний ефект перевищує суто арифметичну суму впливу на виробництво (діяльність) кожної інновації зокрема, тобто коли кожна інновація посилює вплив усіх інших.

4.3 Вимірювання ефективності діяльності.

Процес вимірювання очікуваного чи досягнутого рівня ефективності діяльності підприємства (організації) методологічно пов'язаний передовсім із визначенням належного критерію і формуванням відповідної системи показників.

Критерій — це головна відмітна ознака й визначальна міра віро-гідності пізнання суті ефективності виробництва (діяльності), відпо-відно до якого здійснюється кількісна оцінка рівня цієї ефективності.

Правильно сформульований критерій має якнайповніше характеризувати суть ефективності як економічної категорії і бути єдиним для всіх ланок суспільного виробництва чи господарської діяльності.

Суть проблеми підвищення ефективності виробництва (діяль-ності) полягає в тім, щоб на кожну одиницю ресурсів (витрат) — трудових, матеріальних і фінансових—досягати максимально мож-ливого збільшення обсягу виробництва (доходу, прибутку). Виходя-чи з цього, єдиним макроекономічним критерієм ефективності ви-робництва (діяльності) стає зростання продуктивності суспільної (живої та уречевленої) праці. Кількісна визначеність і зміст крите-рію відображаються в конкретних показниках ефективності вироб-ничо-господарської та іншої діяльності суб'єктів господарювання.

Формуючи систему показників ефективності діяльності суб'єктів господарювання, доцільно дотримуватися певних прин-ципів, а саме:*

забезпечення органічного взаємозв'язку критерію та системи конкретних показників ефективності діяльності;*

відображення ефективності використання всіх видів застосо-вуваних ресурсів;*

можливості застосування показників ефективності до управ-ління різними ланками виробництва на підприємстві (діяльності в організації);*

виконання провідними показниками стимулюючої 4їункції в процесі використання наявних резервів зростання ефективності виробництва (діяльності).

Система показників ефективності виробництва (діяльності), що її побудовано на підставі . -13-

. зазначених принципів, має включати кілька груп: 1) узагальнюючі показники ефективності виробництва (діяль-ності); 2) показники ефективності використання праці (персона-лу); 3) показники ефективності використання виробничих (основ-них та оборотних) фондів; 4) показники ефективності використан-ня фінансових коштів (оборотних коштів та інвестицій). Кожна з цих груп включає певну кількість конкретних абсолютних чи відносних показників, що характеризують загальну ефективність господарювання або ефективність використання окремих видів ресурсів (табл. 4).

Для всебічної оцінки рівня й динаміки абсолютної економічної ефективності виробництва, результатів виробничо-господарської та комерційної діяльності підприємства (організації) поряд із наведе-ними основними варто використовувати також і специфічні показ-ники, що відбивають ступінь використання кадрового потенціалу, виробничих потужностей, устаткування, окремих видів матеріаль-них ресурсів тощо.

Конкретні види ефективності можуть виокремлюватися не лише за різноманітністю результатів (ефектів) діяльності підприємства (організації), а й залежно від того, які ресурси (застосовувані чи споживані) беруться для розрахунків. Застосовувані ресурси — це сукупність живої та уречевленої праці, а споживані — це поточні ви-трати на виробництво продукції (надання послуг). У зв'язку з цим у практиці господарювання варто виокремлювати також ефективність застосовуваних і