Таблиия 4

СИСТЕМА ПОКАЗНИКІВ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИРОБНИЦТВА (ДІЯЛЬНОСТІ) ПЕРВИННИХ СУБ'ЄКТІВ ГОСПОДАРЮВАННЯ

Узагзльнюючі | Показники ефективності використання

показники | праці (персоналу) | виробничих фонде | фінансових хбііпівї,*

Рівень задоволен-ня

потреб ринку*

Виробництво чис-тої

продукції на одиницю

витрат ре-сурсів*

Прибуток на оди-ницю

загальних ви-трат*

Рентабельність

виробництва*

Витрати на оди-ницю

товарної про-дукції*

Частка приросту

продукції за раху-нок

інтенсифікації виробництва*

Народногосподар-ський

ефект вико-ристання одиниці

продукції* | Темпи зростання

продуктивності праці*

Частка приросту

продукції за раху-нок

зростання про-дуктив-

ності праці*

Відносне вивіль-нення

працівників*

Коефіцієнт вико-рис-

тання корисно-го фонду

робочого часу*

Трудомісткість оди-

ниці продукції*

Зарплатомісткість

одиниці продукції* | Загальна фондо--

віддача (за обсягом

продукції)*

Фондовіддача ак--

тивної частини ос--

новних фондів*

Рентабельність ос--

новних фондів*

Фондомісткість

одиниці продукції*

Матеріаломісткість

одиниці продукції*

Коефіцієнт вико-

ристання найваж--

ливіших видів си--

ровини й мате-ріалів* | Оборотність обо-ро-

тних коштів*

Рентабельність

оборотних коштів*

Відносне вивіль-не-

ння оборотних коштів*

Питомі капітальні

вкладення (на оди-ницю

приросту по-тужності

або про-дукції)*

Рентабельність інвес-

тицій*

Строк окупності вкла-

дених

нвестицій

ництва до обсягу утвореного за розрахунковий рік національного доходу і застосовується для перерахунку уречевленої у виробничих фондах праці в середньорічну чисельність працівників.

-14-

Узагальнюючим показником ефективності споживаних ресурсів може бути показник витрат на одиницю товарної продукції, що характеризує рівень поточних витрат на виробництво і збут виробів (рівень собівартості).

Як відомо, до собівартості продукції споживані ресурси вклю-чаються у вигляді оплати праці (персонал), амортизаційних відра-хувань (основні фонди і нематеріальні активи) і матеріальних ви-трат (оборотні фонди).

З-поміж узагальнюючих показників ефективності виробництва (діяльності) того чи того первинного суб'єкта господарювання ви-окремлюють насамперед відносний рівень задоволення потреб рин-ку. Він визначається як відношення очікуваного або фактичного обсягу продажу товарів (надання послуг) суб'єктом господарювання до виявленого попиту споживачів.

До важливих узагальнюючих показників ефективності вироб-ництва (діяльності) належить також частка приросту продукції за

Таблиця .5

ВИЗНАЧЕННЯ ЧАСТКИ ПРИРОСТУ ОБСЯГУ ПРОДУКЦІЇ ЗА РАХУНОК ІНТЕНСИФІКАЦІЇ ВИРОБНИЦТВА*

Показник | Період

базисний | розрахунковий

1. Обсяг виробництва продукції, тис.грн. | 20000 | 24000

Приріст обсягу виготовленої продукції, % |

х | 20

Розрахунковий коефіцієнт повних затрат праці,

частка одиниці | 0,18 | 0,18

4. Чисельність працівників підприємства, осіб | 1800 | 2000

5. Основні фонди за відновною вартістю, тис.грн. | 15000 | 16500

6. Оборотні фонди, тис.грн. | 3000 | 3450

7. Сума основних та оборотних фондів, тисгрн. | 18000 | 19950

8. Ресурси уречевленої праці в перерахунку на

середньорічну чисельність працівників, осіб

(18000-0,18; 19950-0,18) | 3240 | 3591

9. Сукупні застосовувані ресурси, осіб (1800+3240;

2000+3591) | 5040 | 5591

10. Приріст застосовуваних ресурсів у розрахунковому

періоді |

X | 10,9

11. Частка приросту обсягу продукції за рахунок

інтенсифікації виробництва, % [і 00 (і -10,9 / 20 )] | X | 45,5

рахунок інтенсифікації виробництва. Це зумовлюється тим, що за ринкових умов господарювання вигіднішим економічно й соціаль-не є не екстенсивний (через збільшення застосовуваних ресурсів), а саме інтенсивний (за рахунок ліпшого використання наявних ресурсів) розвиток виробництва.

Умовний приклад визначення частки приросту обсягу продукції за рахунок інтенсифікації виробництва наведено в табл. 5.

-15-

Народногосподарський ефект використання одиниці продукції як узагальнюючий показник ефективності того чи того виробниц-тва обчислюється як приріст чистого прибутку (доходу), тобто як приріст загального ефекту (збільшення прибутку внаслідок зрос-тання обсягу виробництва і продуктивності праці, економії експ-луатаційних витрат та інвестиційних ресурсів тощо) за відраху-ванням вартості придбаної (купленої) продукції виробничо-техні-чного призначення.

Щодо решти системи показників, диференційованих за видами ресурсів та наведених у табл. 4, то, по-перше, методику їхнього обчислення викладено в інших розділах цього підручника, а, по-друге, вони використовуються відповідно до заздалегідь визначе-ної цілі вимірювання ефективності та способів використання ре-зультатів такого вимірювання. Існують принаймні дві постійні цілі:

1) оцінка та узагальнення ефективності діяльності виробничих підрозділів і функціональних служб з наступним визначенням пріо-ритетних напрямків мотивації та реальних механізмів впливу на позитивну динаміку діяльності в майбутньому;

2) порівняння рівнів ефективності господарювання, досягнутих даним підприємством та його конкурентами на ринку, щоб запобіг-ти зниженню престижу й конкурентоспроможності у сфері бізнесу.

Оцінка соціальної ефективності.

Неухильне зростання соціальної ефективності є кінцевою метою багатоаспектної діяльності підприємств та організацій. З огляду на це еконо-мічну ефективність відносно соціальної треба вважати проміжною. Рівень економічної результативності діяльності суб'єктів господа-рювання служить матеріально-фінансовою базою для розв'язання будь-яких соціальних проблем. З урахуванням саме цієї важливої обставини кожному підприємству (підприємцю) треба постійно оцінювати соціальну ефективність своєї діяльності.

Щоправда, об'єктивне оцінювання соціальної ефективності на-ражається на істотні труднощі, оскільки й досі бракує науково об-ґрунтованої і загальновизнаної методики її визначення. Відтак до-пустимо спиратися на дещо інтуїтивне та емпіричне уявлення про принципові підходи до оцінки соціальної ефективності.*

По-перше, соціальну ефективність треба визначати на двох рівнях: 1) локальному (на підприємстві та в організації стосовно міри задоволення конкретних соціальних потреб працівників);

2) муніципальному та загальнодержавному (стосовно міри соціаль-ного захисту людей і забезпечення соціальних потреб різних верств населення з боку місцевих органів влади та держави в цілому).*

По-друге, важливе практичне значення має визначення рівня задоволення соціальних потреб працівників за рахунок фінансо-вих коштів самого підприємства (організації). До соціальних по-треб працівників, які може певною мірою задовольнити підприєм-ство (організація), зокрема належать: збільшення розміру оплати праці понад встановлений державою мінімальний рівень заробіт-ної плати; оплата значної частини вартості або надання безкош-товних путівок до лікувально-оздоровчих закладів; дотації закла-дам громадського харчування підприємства (організації); надання безповоротної позички на придбання житла і зведення дачних бу-диночків; будівництво та утримання власного житлового фонду, баз відпочинку, будинків (палаців) культури, поліклінік, дитячих до-шкільних закладів, спортивних споруд; забезпечення нормальних (безпечних для здоров'я) умов праці та належної охорони довкіл-ля; направлення працівників у середні й вищі навчальні заклади з виплатою стипендій та оплатою навчання; стажування керівників і спеціалістів у зарубіжних фірмах; створення підсобних сільсько-господарських підприємств (цехів) тощо.*

По-третє, оцінюючи соціальну ефективність, треба врахову-вати соціальні заходи,