Успішність фінансово-господарської діяльності підприємства, безумовно, залежить від стабільності його грошових позицій.

Однак щоб діяльність була ритмічною, слід навчитися регулювати як величину, так і напрямки грошових потоків.

Для того, щоб користувач звітності міг отримати повну картину ведення бізнесу, до Балансу та Звіту про фінансові результати варто додати ще один - Звіт про рух грошових коштів.

Cash-flow у дослівному перекладі означає "готівковий потік". Зважаючи на те, що готівкою наші зарубіжні колеги і партнери називають не лише ті гроші, які тримають в руках, тобто касу (cash), а всі без винятку грошові надходження і оплати, що проходять за касовими (готівковими) і банківськими (безготів-ковими) рахунками підприємства, ми також називатимемо cash-flow весь грошовий потік. "Живі гроші" - такий термін неофіційно використовують у нас. Ним називають усі надходження і перерахування, що не є бартерним обміном чи тимчасовими боргами, зарахованими до обсягів реалізації чи авансів виданих (дебіторська заборгованість) або неоплачених витрат чи авансів отриманих (кредиторська заборгованість).

Прибуток сьогодні - гроші завтра, гроші сьогодні - прибуток завтра. Ми вже знаємо, що це не слід вважати непорозумінням, оскільки фінансовий результат формується не з наявності чи відсутності платіжних засобів, а завдяки їх циркуляції в обігу.

У країнах з високою правовою захищеністю власників зовнішні користувачі фінансової звітності, як правило, не мають доступу безпосередньо до облікових даних, що відображають рух на грошових рахунках. Замість цього вони завжди можуть почерпнути потрібну їм інформацію з даних спеціального звіту cash-flow. Арифметичний і логічний зв'язок його даних з даними Балансу і Звіту про фінансові результати не залишає сумнівів щодо достовірності наведеної в ньому інформації.

Звіт cash-flow надзвичайно простий для тих, хто його складає, і водночас с надзвичайно важливим для тих, хто ним користується.

В основі звіту cash-flow – так званий касовий метод визначення результатів діяльності. Однак не слід його плутати з відомим нам донедавна касовим методом визначення фінансових результатів. Вся "касовість" останнього полягала лише в тому, що визначення суми нарахованих витрат на обсяги "касової" реалізації залежало від розмірів питомої ваги витрат на виробництво в загальних обсягах виробництва. Американці, наприклад, такого способу взагалі не знають. Та й у нас він уже відійшов в історію, а тому навряд чи є сенс сперечатись з приводу доцільності (недоцільності) його застосування при визначенні величини фінансового результату. Касовий метод, про який йде мова, - це метод визначення результатів діяльності, за яким і доходи, і витрати визначають винятково за оплатою, незалежно від часу фактичного здійснення відповідних операцій. І хоча його не можна використовувати при визначенні фінансових результатів через відсутність у його основі зв'язку з кінцевим продуктом, значення показника суто грошових надходжень і видатків важко переоцінити.

Як саме визначити такий касовий показник, не вдаючись до ведення задля цієї мети окремого обліку, а застосовуючи лише синтезовані дані Балансу і Звіту про фінансові результати, буде показано нижче на умовному прикладі і в коментарях до нього. Незважаючи на те, що Баланс та Звіт про фінансові результати складають на підставі методу нарахувань, а Звіт про рух грошових коштів - на касовій основі, зв'язок між цими трьома важливими документами найтісніший. Все, що сказано нижче, служить для доведення такого зв'язку.

5. ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ

Отже, після проходження практики, на основі звіту можна зробити висновки, що ВАТ “Коломиясільмаш” створена з метою здійснення підприємницької діяльності для отримання прибутку в інтересах акціонерів товариства, а також його працівників. Засновником товариства є держава в особі Фонду державного майна України, тобто воно є юридичною особою з дня державної реєстрації його статуту.

Фінансовий стан підприємства характеризується розміщенням коштів, структури їх джерел, швидкості обігу капіталу, спроможністю підприємства оплачувати свої зобов’язання в повному обсязі.

Щодо оподаткування товариства треба сказати, що оподаткований прибуток підлягає оподаткуванню за ставкою 30% до перенесення збитків на наступні квартали, оскільки товариство несе лише збитки. Існує товариство за рахунок бартерних операцій, та за рахунок приміщення, яке воно здає в оренду. Отже, товариство є збиткове.

Для того щоб товариство краще функціонувало потрібно провести капітальний ремонт, модернізацію основних засобів, устаткування, закупити нове обладнання, навіть, за необхідності, змінити персонал підприємства або провести його кваліфікацію.

Але для покращення такого стану товариства потрібні інвестиції, які повинна надати держава, оскільки засновником товариства є держава в особі фонду державного майна України.

У випадку визнання товариства банкрутом порядок ліквідації товариства, а також утворення та роботи його ліквідаційної комісії визначається законодавством України про банкрутство.