списання безнадійної заборгованості за раху-нок резерву сумнівних боргів відрізняється від методу прямого списання)датою включення сум такої заборгованості до витрат. Очевидно, що при застосуванні першого методу витрати визнаються раніше, що відповідає принципу обачності, згідно з яким витрати не можна занижувати.
П(С)БО 10 передбачає два методи формування резерву сумнівних боргів:
1) виходячи із платоспроможності окремих де-біторів;
2) на підставі класифікації дебіторської забор-гованості.
Перший метод заснований на результатах ана-літичного обліку дебіторської заборгованості по кожному дебітору. Якщо конкретний дебітор виз-наний неплатоспроможним, то на суму його за-боргованості слід збільшити резерв сумнівних боргів. Незважаючи на те що такий метод допус-тимий, при здійсненні підприємством досить вели-кої кількості операцій краще використовувати дру-гий метод формування резерву сумнівних боргів.
Другий метод є базовим і заснований на пері-одизації дебіторської заборгованості. Для того щоб скористатися цим методом, підприємству необхід-но проаналізувати інформацію за декілька попе-редніх звітних періодів щодо виникнення безнадій-ної заборгованості за продукцію, товари, роботи або послуги. При цьому слід ураховувати те, коли кожна конкретна заборгованість стала безнадій-ною - до настання строків оплати за договором чи після того, як вона стала простроченою..
За боргами, що стали безнадійними після стро-ку оплати за договором, застосовується розбивка за періодами. Звичайно періодизація простроченої заборгованості здійснюється таким чином: окремо підсумовується заборгованість, що стала безнадій-ною протягом місяця після настання строку оплати за договором, у строк від 1 до 2 місяців, від 2 до З місяців, і заборгованість, що стала безнадійною більше ніж через три місяці після настання строку оплати за договором.
Оскільки заборгованість може стати безнадій-ною не тільки в результаті визнання покупця бан-крутом, але й після закінчення строку позовної давності (тобто трьох років з дати оплати забор-гованості, передбаченої договором), підприємству доведеться враховувати також дебіторську забор-гованість, що виникла три роки тому.
За кожною групою заборгованості визначається коефіцієнт сумнівності. Формули для розрахунку величини зазначеного коефіцієнта не існує, він визначається приблизно на підставі спостережень і досвіду, а також даних бухгалтерського обліку за минулі періоди. Смисл розрахунку коефіцієнта сум-нівності полягає в тому, щоб визначити для кожної групи дебіторської заборгованості (розподіленої за періодами) відсоток списаних неоплачених ра-хунків, тобто відсоток непогашення заборгованості. Звичайно коефіцієнт сумнівності зростає зі збільшенням періоду непогашення.
Резерв сумнівних боргів визначається як сума/ добутків заборгованості за кожною групою на відповідні коефіцієнти сумнівності.
Наведемо приклад формування резерву сумнів-них боргів за методом періодизації дебіторської заборгованості.
