Існують 2 методи нормування праці:

досвідно-статистичний (сумарний): норми встановлюються на основі досвіду роботи майстра (начальника) і ґрунтуються на досягнутому рівні в-ва. Цей метод не стимулює підвищення продуктивності праці.

аналітичний, який поділяється на аналітично-розрахунковий і аналітично-дослідницький. Аналітично-розрахунковий метод передбачає встановлення норм на основі використання попередньо розроблених збірників норм і нормативів. Аналітично-дослідницький метод полягає у встановленні норми часу на основі результатів спостережень і досліджень витрат (норм) часу методом хронометражу. Він передбачає визначення норм часу на основі проведення досліджень фактичних витрат часу на виконання певних елементів операції для встановлення технічно обґрунтованих норм праці. Процес хронометражу поділяється на 3 етапи:

підготовка до хронометражу: проводиться ознайомлення з обладнанням, організацією робочого місця, робітником, операцією, розщеплення її на елементи і вибір фіксажних точок. Потім визначаються фактори, які впливають на хід технологічного процесу і на тривалість виконання операції. Після цього відбувається вибір кількості спостережень. Кількість спостережень залежить від типу в-ва: масове, серійне чи дрібносерійне.

спостереження і вимірювання часу. Заміри витрат часу можна проводити двома методами: а) за поточним часом (не виключаючи секундоміра) і б) окремими відліками. Заміри записуються нормувальником (майстром) у лист спостережень.

№ п?п | Елемент операції | Фіксажні точки | Заміри |

? | Кількість

замірів | Середня

тривалість, хв

1 2 3 4 5 6 7 8

1. | Встанов.

деталь | 2(доторк.

до деталі

і відклав

ключ) | 10 15 12 43 5 11 13 14 | 75 | 6 | 12,5

обробка одержаних даних. Якщо спостереження проводилися за біжучим часом, то необхідно визначити тривалість кожного елементу операції. Одержуємо хроноряд (записані значення). Визначаємо коефіцієнт стійкості хроноряду:

Кст.=tmax ? tmin

тривалість максимальна тривалість мінімальна

Потім цей коефіцієнт порівнюють із нормативним коефіцієнтом стійкості (він залежить від типу в-ва): Кст?Кст.норм. Якщо ця умова не виконується, то відкидають максимальну або мінімальну тривалість. Такі дії називаються чисткою хроноряду.

4. Чисельність основних робітників на п-ві залежить від сумарної трудоємкості випуску продукції (виробничої програми):

Чос.=Тє ? (Фд*Кв.н.)

сумарна трудоємкість дійсний фонд робочого коефіцієнт виконання

часу 1-го робітника норм

Чисельність допоміжних робітників:

Чд.р.=Nобл. ? Нобсл.

кількість встановлених одиниць обладнання норма обслуговування

Чд.р.=(Ср.м.*S*Кн) ? Нобсл.

кількість робочих місць кількість робочих змін коефіцієнт невиходів

За робочими місцями чисельність допоміжних робітників розраховується:

Чд.р.=Ср.м.*S*Кн* Ч – чисельність допоміжних робітників, які обслуговують одне робоче місце.

Чисельність керівників, спеціалістів і службовців на п-ві встановлюється на основі штатного розкладу.