зношення:
бф=Тф/Тн
Тф – фактичний термін служби
Тн – нормативний термін служби
бф=А (сума аморт. відрахувань)/ Sп.
бф= S рем/ Sп.
S рем – вартість ремонту
Крім фізичного зношення, ОФ підлягають моральному зношенню, яке відбувається внаслідок впливу НТП. Є 2 види морального зношення:
1-го роду – спричиняє НТП, що проявляється в підвищенні продуктивності праці в галузях, які виготовляють основні засоби.
2-го роду – це втрата ОФ частини їх вартості в результаті появи сучасніших, більш продуктивних ОФ, кращої організації виробництва. Його можна усунути шляхом модернізації.
Економічним мірилом морального зношення може служити коефіцієнт морального зношення:
бм= (Sп- Sв) /Sп
Коефіцієнт загального зношення:
бз= 1-(1- бф)*(1- бм)
3. Амортизація – це поступове погашення вартості ОФ шляхом перенесення її на вартість виготовленої продукції. Норми амортизації (встановлений розмір амортизаційних відрахувань за певний період часу, виражений в % до їх первісної або переоціненої вартості) використовуються для розрахунку суми амортизаційних відрахувань:
А= (Sп*Нам)/100%
А – сума амортизаційних відрахувань
Нам=(Sп- Sв)/( Sп*Тсл)*100%
Тсл – термін служби
Спрощено норми амортизації розраховуються як величини, обернено пропорційні термінам корисної експлуатації окремих видів необоротних активів.
Всі ОФ в Україні згідно прийнятого “Положення про порядок визначення амортизації і віднесення амортизаційних відрахувань на витрати підприємства” поділяються на групи:
будівлі, споруди, передавальні пристрої (норма амортизації – 5%)
транспортні засоби, меблі, офісне обладнання, побутові електромеханічні прилади, інструменти, інформаційні системи (25%)
інші (15%)
Можуть бути застосовані такі методи амортизації необоротних активів:
1. Прямолінійний.
2. Зменшення балансового залишку (залишкової вартості)
3. Прискореного зменшення балансового залишку (залишкової вар-тості).
4. Суми чисел (кумулятивний).
5. Виробничий.
Прямолінійний метод.
За цим методом річна сума амортизації визначається діленням вар-тості, що амортизується, на очікуваний період використання об'єкта ос-новних засобів.
Річна сума амортизації дорівнює:
(первісна вартість – ліквідаційна вартість)/корисний термін використання.
Наприклад, первісна вартість об'єкта 80 000 грн., термін його ко-рисної експлуатації — 5 років. Очікується, що цей об'єкт основ-них засобів буде мати ліквідаційну вартість 10 000 грн. Річна сума амортизації об'єкта основних засобів дорівнює:
(80000 – 10000)/5 = 14000 грн.
Розподіл амортизаційних відрахувань
Рік |
Залишкова вартість на початок періоду, грн.: |
Сума нарахованої амортизації, грн.:
1й |
80000 |
14000
2й |
66000 |
14000
3й |
52000 |
14000
4й |
38000 |
14000
5й |
24000 |
14000
Сума |
10000 |
70000
Прямолінійний метод має свої переваги та недоліки. Переваги: простота розрахунку, рівномірність розподілу суми амор-тизації між обліковими періодами, забезпечує порівняльність собівартості продукції з доходами від її реалізації.
Недоліки: не враховує моральне зношування, відмінність виробничої потужності об'єкта основних засобів у різні роки його експлуатації, не вра-ховує необхідність збільшення витрат на ремонт в останні роки експлуа-тації об'єкта.
Амортизаційні відрахування за методом зменшення балансового зали-шку визначаються за допомогою фіксованого (постійного) відсотка від за-лишкової вартості об'єкта. Норма амортизації в цьому випадку розрахо-вується так:
tv(ліквідаційна вартість/первісна вартість)
де t — термін корисної експлуатації об'єкта
Якщо розрахункову величину амортизаційних відрахувань віднести до первинної вартості основних фондів, то норми амортизації розподіля-ють за регресивною шкалою.
За даним методом річні амортизаційні відрахування протягом періоду експлуатації постійно зменшуються і в результаті не повністю компенсують амортизовану вартість основних фондів. Тому доволі часто використовується комбінація методів зменше-ного залишку і рівномірної амортизації (здійснюється в другій половині терміну експлуатації основних фондів). Це дозволяє по-вністю амортизувати їх первинну вартість.
Наприклад, припустимо, на підприємстві встановлено певного типу обладнання вартістю 100 тис. грн. Списання проводяться в роз-мірі 20% від балансового залишку. Щорічні амортизаційні відра-хування виглядають так: |
1-й рік |
2-й рік |
3-й рік
Сума відрахувань |
20 |
16 |
12,8
Балансовий залишок |
80 |
64 |
51,2
За три роки списано 48,8 тис. грн., тобто 18,8 тис. грн. — прибу-ток, прихований у витратах виробництва, який повністю звільне-ний від оподаткування і перерахований в амортизаційний фонд. Кошти з амортизаційного фонду можуть бути використані для інве-стицій.
Метод прискореного зменшення балансового залишку.
Згідно з цим методом річна сума амортизації визначається як добуток балансового залишку об'єкта на початок звітного періоду та норми аморти-зації, яка обчислюється із терміну корисного використання об'єкта і по-двоюється. Ліквідаційна вартість об'єкта в такому разі не береться до уваги.
У попередньому прикладі річна норма амортизації обладнання ста-новила 20%, отже, подвійна норма дорівнюватиме 40%.
Зробимо розрахунок амортизації для кожного року корисної аморти-зації обладнання в таблиці. |
1-й рік |
2-й рік |
3-й рік |
4-й рік |
5-й рік
Сума відрахувань |
40,0 |
24,0 |
14,4 |
8,6 |
5.2
Балансовий залишок |
60,0 |
36,0 |
21,6 |
13,0 |
7,8
Суму амортизації останнього року розраховують у такий спосіб, щоб балансовий залишок об'єкта наприкінці періоду його експлуатації був не менший, ніж його ліквідаційна вартість.
Метод суми чисел (комплексний) також характеризується по-стійним зменшенням річних амортизаційних відрахувань. На від-міну від методу зменшення балансового залишку він забезпечує повне відшкодування балансової вартості основних фондів. Річна норма амортизації за цим методом визначається діленням кіль-кості років, що залишились до кінцевого використання об'єктів основ-них засобів, на суму чисел від одиниці до числа, яке дорівнює встановле-ній тривалості використання цього виду основних засобів.
Наприклад, припустимо, що придбаний верстат служить 6 років. Розглянемо ряд послідовних чисел терміну служб: 1, 2, 3, 4, 5, 6. Підрахуємо суму чисел —21. Числа послідовного ряду в зворотно-му порядку діляться на їх загальну суму, тобто в перший рік до-зволяється списувати 6/21 від первинної вартості, в другий 5/21; в третій 4/21 і т.д.
Формула для визначення норми амортизації за методом сум року t має загальний вигляд:
(2 (Тн – t + 1))/(Тн(Тн + 1))
Тн — корисний термін використання об'єкта, років;
t— рік, для якого визначається норма амортизації.
Виробничий метод. У цьому випадку нарахування амортизації здійснюється залежно від виробітку об'єкта за увесь період екс-плуатації у відповідних одиницях виміру (кількість виготовленої продукції, відпрацьовані години, величина пробігу тощо). Сума амортизації визначається