Програмне забезпечення – це сукупність програм, які забезпечують спілкування користувача з комп’ютерною технікою (загальне програмне забезпечення) і орієнтуються на вирішення задач певного класу (спеціальне програмне забезпечення). Вони підлягають правовому захисту (авторські права).

Банк даних – це найважливіша складова частина інформаційних систем, що є сукупністю програмних, організаційних і технічних засобів, призначених для накопичення і використання систематизованої інформації.

База знань – це сукупність систематизованої грунтовної інформації з певної галузі знань, достатньої для вирішення теоретичних і практичних завдань на основі здійснення логічних операцій.

До об’єктів інтелектуальної власності, які пов’язані з організацією розробки, виготовлення і експлуатації конкурентоспроможної продукції, належать: ноу-хау, гудвіл і раціоналізаторські пропозиції.

Під ноу-хау розуміють сукупність різноманітних знань чи досвіду науково-технічного, виробничого або іншого характеру, які не є загальновідомими, не захищені правами промислової власності і можуть бути практично використані. Розповсюдження ноу-хау може здійснюватися на основі ліцензійних угод, які передбачають передачу відповідної документації і повної інформації по випуску певного виду продукції.

Під гудвілом розуміють капітал фірми, що не має матеріального вигляду, але здатний приносити додатковий прибуток фірмі шляхом підвищення її конкурентоспроможності. Це маркетингові позиції фірми, досвід ділових зв’язків, відпрацьованість певної технології діяльності. Гудвіл – це різниця між ринковою і балансовою вартістю певної фірми.

Раціоналізаторські пропозиції – це нові технічні пропозиції щодо вдосконалення техніки і технології виготовлення продукції, щодо самої продукції, способів контролю, що сприяють підвищенню ефективності в-ва.

Ноу-хау, гудвіл, раціоналізаторські пропозиції мають конфіденційний характер, не підлягають правовому захисту і належать до комерційної таємниці п-в. Правовий захист всіх інших об’єктів інтелектуальної власності забезпечується шляхом патентування.

Документом, який засвідчує авторське право на інтелектуальну власність, є авторське свідоцтво, яке видається фізичній чи юридичній особі, яка зареєструвала продукт інтелектуальної власності. Використання права власності на матеріальні ресурси може здійснюватися через їх використання самим п-вом або іншим п-вом із наданням спеціального дозволу, що оформлюється ліцензійною угодою. Недоліком при цьому є неврахування морального старіння.