у разі ускладнення пологів). Вона надається жінкам повністю незалежно від кількості днів, фактично вико-ристаних до пологів. За заявою жінки власник зобов'язаний приєднати до відпустки, повязаної з вагітністю та пологами, основну і додаткову відпу-стки. При цьому не має значення тривалість її роботи на цьому підпри-ємстві, в установі, організації в поточному робочому році.
За бажанням жінки їй надається відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з виплатою за ці періоди допомоги по державному соціальному страхуванню у розмірі, який встановлюється правлінням фонду соціального захисту, але не менше розміру прожитко-вого мінімуму, встановленого законом. Згідно з Постановою КМУ від 12 січня 2001 р. №14 „Про розміри державної допомоги сім'ям з дітьми у 2001 році" надається допомога у розмірі 30% мінімальної заробітної пла-ти (118грн.), тобто 35,4 грн.
У разі, якщо дитина потребує домашнього догляду, жінці в обов'яз-ковому порядку надається відпустка без збереження заробітної плати три-валістю, визначеною у медичному висновку, але не більш як до досягнен-ня дитиною шестирічного віку.
Підприємства, установи та організації за рахунок власних коштів мо-жуть надавати жінкам частково оплачувану відпустку та відпустку без збе-реження заробітної плати для догляду за дитиною більшої тривалості.
Відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею віку трьох років не надається, якщо дитина перебуває на державному утриманні.
9. На кожному підприємстві, установі, організації виникає необхідність оцінити і оплатити працю, включивши згодом витрати на оплату праці до вартості продукції. При цьому документування господарських операцій має забезпечити одержання своєчасної та об'єктивної інформації про чи-сельність працівників, використання робочого часу, виробіток продукції і розрахунки щодо оплати праці.
Облік руху особового складу підприємства здійснюється у відділі ка-дрів. При цьому обліку підлягають всі працівники незалежно від викону-ваної роботи і обійманої посади.
Типові форми первинного обліку особового складу затверджені на-казом Міністерства статистики України від 09.10.95 р. № 253.
Сюди входять:
Наказ (розпорядження) про прийняття на роботу (форма № П-1); Особова картка (форма № П-2);
Алфавітна картка (форма № П-3);
Особова картка спеціаліста з вищою освітою, який виконує науково-дослідні, проектно-конструкторські і технологічні роботи (форма № П-4);
Наказ (розпорядження) про переведення на іншу роботу (форма № П-5);
Наказ (розпорядження) про надання відпустки (форма № П-6);
Список про надання відпустки (форма № П-7);
Наказ (розпорядження) про припинення дії трудового договору (контракту) (форма № П-8);
Табель обліку використання робочого часу та розрахунку заробітної плати (форма № П-12);
Табель обліку використання робочого часу (форма № П-13);
Список осіб, які працювали в надурочний час (форма № П-15);
Листок обліку простоїв (форма № П-16).
Оформлення працівника здійснюється на основі наказу (розпоря-дження) про прийняття на роботу (форма № П-1). На нього у відділі кад-рів відкривають особову картку (форма № П-2), до якої заносять відомості про працівника (і наступні зміни у службовому становищі), водночас роб-лять позначку про прийняття на роботу в трудовій книжці і присвоюють йому табельний номер. На працівників, прийнятих вперше, заповнюють нову трудову книжку. Записи в особовій картці мають відповідати запи-сам, здійснюваним у трудовій книжці.
Картки комплектуються за структурними підрозділами підприємст-ва в алфавітному порядку, створюючи картотеку працівників. Особові ка-ртки на працівників, що вибули, підшиваються у спеціальній справі.
Поряд з обліком особового складу на підприємстві має бути органі-зовано облік використання робочого часу.
Для обліку використання робочого часу застосовується табель (форми № П -12, П-13), який ведеться уповноваженою на те особою. Табельний облік застосовується з метою аналізу і контролю за використанням робочого часу і станом трудової дисципліни. Дані табельного обліку використовуються також для визначення заробітку пра-цівників, які перебувають на погодинній оплаті праці, та окремих виплат іншим працівникам.
Табель являє собою іменний список усіх працівників відділу, служби та іншого структурного підрозділу підприємства з позначками проти ко-жного прізвища про використання робочого часу і ведеться окремо по категоріях, а в межах категорії працюючих — у порядку табельних номерів або в алфавітному порядку.
Табель містить відомості про відпрацьований час, години понадно-рмової роботи, запізнення і неявки, причини яких зашифровуються умо-вними позначками. Значно спрощується табельний облік при реєстрації тільки відхилень від нормальної тривалості робочого дня (через хворо-би, відрядження, прогули, простої, години понаднормової роботи тощо). При цьому підставою для позначок у табелі про час, не відпрацьований з поважних причин, є листки тимчасової непрацездатності, накази (роз-порядження) про надання відпусток, посвідчення про відрядження та інші документи.
Включення до табеля і виключення з нього працівників здійснюють-ся на підставі первинних документів щодо обліку кадрів.
Оформлений належним чином табель засвідчується підписами від-повідальних осіб (начальником структурного підрозділу, табельником) і в установлений термін подається до бухгалтерської служби підприємства для нарахування заробітної плати.
Для нарахування заробітної плати робітникам потрібні не лише дані про відпрацьований час, але і про виконану роботу. Документування ви-робітку робітників є необхідною умовою одержання достовірної інфор-мації про кількість і якість виконаних робіт.
Для нарахування основної заробітної плати працівникам з погодинною оплатою праці необхідні відомості про посадові оклади (на основі штатного розпису); про присвоєні розряди (на основі наказів по підприємству), а також дані табельного обліку відпра-цьованого ними часу за відповідний період (місяць тощо).
Нарахування основної заробітної плати робітникам, яким встанов-лена відрядна оплата праці, здійснюється на основі підсумків про їх виро-біток за розцінками за виконані роботи. Облік праці і основної заробітної плати даних працівників здійснюють на основі різних спеціальних доку-ментів, що застосовують при індивідуальному, серійному і масовому ви-робництвах. Основним первинним документом в індивідуальних вироб-ництвах з обліку праці, виробітку і основної заробітної плати робітника-відрядника є