вартість (ПДВ), величина якого у відсотках ви-значається від оподатковуваного обороту.
4. Акцизний збір, непрямий податок лише на високорентабельні та монопольні товари (перелік таких товарів та ставки цього збору передба-чені відповідними постановами).
Перелічені складові формують „ціну підприємства". За такими ціна-ми підприємства реалізують свою продукцію безпосередньо споживачам або ж посередницьким організаціям (гуртовим базам).
5. Гуртові організації в ціну продукції включають надбавку за величи-ною, яка відповідає усім додатковим витратам, що пов'язані з організаці-єю гуртової реалізації продукції. Сюди входить орендна плата за примі-щення офісу бази, оплата праці її працівників, витрати на освітлення, опалення, охорону, а також належні кошти на розвиток гуртової органі-зації (прибуток) і відповідний податок на додану вартість.
У результаті формується відпускна „ціна гуртова". Вона застосовується для гуртової реалізації продукції торговельній мережі.
6. Для покриття витрат, пов'язаних з організацією реалізації продукції безпосередньо в магазинах, торговельні структури включають в гуртову ціну чергову надбавку, що відповідає витратам, аналогічним як в гуртових (посередницьких) організаціях, включаючи і наступний ПДВ.
Ціна з усіма надбавками називається роздрібною, вона встановлюється на вітрині магазину. За цією ціною здійснюється продаж виробів окремим споживачам дрібними партіями або поштучно.
В ринковій системі, при наявності конкуренції, взаємодії попиту і про-позиції виявляється „компромісна" ціна продукції — це така кількість гро-шей, яку ще хоче заплатити споживач (покупець) і за яку ще може прода-ти виробник. У практиці таку ціну називають врівноваженою, тобто такою, що відображає вартість продукції в конкретних умовах. В практиці роботи підприємств застосовують численні різновидності цін, зокрема:
Ціна договірна — встановлюється за домовленістю між вироб-ником (продавцем) і споживачем (покупцем) продукції.
Ціна вільна — формується підприємством-виробником (виконавцем робіт, послуг) самостійно.
Ціна лімітна — вона визначається на початкових етапах створення (проектування) нової продукції і використовується для техніко-економічних обчислень, обгрунтування доцільності її виробництва, вста-новлення договірних або прейскурантних цін.
Ціна прейскурантна — ціна, що вноситься до спеціальних збірників — прейскурантів, які є офіційними документами. Вони підтверджують рі-вень цін та умови їх використання. Такі ціни належать до регульова-них і використовуються тоді, коли виробник (як правило, держава) посідає монопольне становище на ринку, а продукція має особливо важливе значення для економіки країни.
Ціна регульована — її рівень регулює держава. Вона може коливатися в установлених межах, в тому її відмінність від фіксованої ціни, яка не підлягає зміні.