Рентабельність власного (акціонерного) капіталу характеризує величину прибутку, отриманого п-вом на його власний акціонерний капітал:

r2 = Пч /Ак

чистий прибуток акціонерний капітал

3. Для оцінки фінансового стану фірми належить розрахувати та розглянути окремі показники. Необхідно їх узагальнити й виконати остаточний аналіз. Для цього використовують такі методи;*

аналіз тренду;*

зіставлення показників досліджуваного підприємства з галузевими;*

метод взаємозв'язку окремих фінансових показників за системою „Дюпон";*

інші методи.

Аналіз тренду — це аналіз фінансових коефіцієнтів підприємства протягом деякого періоду часу. Використовують для визначення рівня поліпшення або погіршення фінансового стану підприємства. Щоб зробити аналіз тренду, треба накреслити графік зміни відносних показників із роками і простежити тенденцію зміни цих показників. Тут же можна здійснити порівняння зі зміною середніх показників по галузі і зробити висновки про зміну фінансового стану підприємства порівняно зі зміною середніх показників галузі.

Порівняння показників досліджуваного підприємства із середніми галузевими показниками передбачає складення таблиці, в якій за кожним з показників робиться конкретний висновок. Кількість та види показників при тому обирає на власний розсуд аналітик підприємства. Проведемо таке порівняння для умовного підприємства.

На рис. 1. наведено схему, яка називається таблицею Дюпон і показує взаємозв'язок між прибутком на інвестований капітал, обіговістю активів, чистим доходом та часткою кредитного капіталу.

У лівій частині схеми досліджено чистий дохід від реалізації та загальну величину активів підприємства. Поділивши величину чистого прибутку на виторг від реалізації, визначимо, який процент від кожної гривні реалізації відкладається для власників акцій.

Далі, щоб визначити, скільки разів щорічно підприємство „обертає" свої сумарні активи, виторг від реалізації ділиться на загальну суму активів. Результат множення дає значення коефіцієнта прибутковості активів (КППВ).

Якщо б підприємство фінансувалося лише за рахунок власного (акціонерного) капіталу, то значення коефіцієнта прибутковості власного капіталу та значення коефіцієнта прибутковості після вирахування податків та процентів були б однакові, тому що величина загальної вартості активів дорівнювала б величині власного (акціонерного) капіталу.

Якщо ж підприємство використовує позиковий капітал, величина цих коефіцієнтів неоднакова. Якщо величина власного (акціонерного) капіталу менша, ніж 100%, то коефіцієнт прибутку власного капіталу (КПВК) має бути більший, ніж коефіцієнт прибутковості після вирахування процентів та податків (рентабельність активів) (КППВ).

Особливістю є те, що коефіцієнт прибутковості активів після вирахування податків та відсотків (КППВ) повинен бути помножений на мультиплікатор власного (акціонерного) капіталу:

КПВК = КППВ*мультиплікатор акціонерного капіталу = КППВ*(1+власний капітал / позичковий капітал) = КППВ*(загальна вартість активів / власний капітал)

Рівняння Du Pont показує, як пов'язані коефіцієнти прибутковості продажів, коефіцієнти загального обігу вартості активів та використання позиченого капіталу при визначенні прибутку на власний (акціонерний) капітал.

Це рівняння також може бути використане для аналізу можливостей поліпшення функціонування підприємства.

Дані про чистий прибуток підприємства можуть бути використані відділом маркетингу для аналізу можливості збільшення ціни реалізації, маючи на меті підвищення прибутку, або її зменшення для стимулювання продажів як результати до переходу виробництва нової продукції або освоєння нових ринків тощо. Бухгалтери обліку витрат виробництва можуть дослідити різні статті затрат і працювати над їх зменшенням.

Частина схеми, де наведені дані про обіг капіталу, дає інформацію для аналізу капітальних затрат на основні фонди та пошуку шляхів їх зменшення. Працівники фінансового відділу підприємства можуть отримати інформацію для аналізу альтернативних можливостей фінансової стратегії, збільшуючи чи зменшуючи обсяги позичкового капіталу.

До показників фінансового стану фірми належать коефіцієнти ліквідності, ділової активності, рентабельності, платоспроможності та управління кредитами і коефіцієнти ринкової активності.

Коефіцієнти ліквідності дозволяють визначити здатність п-ва на протязі звітного періоду оплатити короткострокові зобов’язання. До них належать: коефіцієнт загальної (поточної) ліквідності, коефіцієнт швидкої (миттєвої) ліквідності, коефіцієнт абсолютної ліквідності (грошові кошти : короткострокові зобов’язання), значення якого повинно бути вищим 0,2 і показник номінальної вартості капіталу або чистий оборотний капітал (оборотні активи – короткострокові зобов’язання). Чистий оборотний капітал необхідний для підтримання фінансової стійкості п-ва, його наявність служить для інвесторів і кредиторів позитивним індикатором вкладень, надає фінансову незалежність п-ву в умовах уповільнення оборотних активів (наприклад, при затримці погашення дебіторської заборгованості чи труднощами зі збутом, знеціненні чи втратах оборотних активів та ін.). Нестача чистого оборотного капіталу може привести до банкрутства, нездатності погасити зобов’язання. Значне перевищення чистого капіталу над оптимальною потребою свідчить про неефективне використання ресурсів.

Показники ділової активності дозволяють проаналізувати, на скільки ефективно п-во використовує свої активи. Сюди належать коефіцієнт оборотності активів (коефіцієнт трансформації; він характеризує ефективність використання всіх активів п-ва – як необоротних, так і оборотних), коефіцієнт обіговості необоротних активів (річний обсяг продажів : середньорічна вартість необоротних активів), коефіцієнт оборотності основних активів (показує, скільки разів протягом періоду відбувається повний цикл виробничої діяльності; чим більше, тим краще)), коефіцієнт оборотності товарно-матеріальних запасів (показує швидкість, з якою запаси пересуваються на п-ві та за його межами), середній період покриття дебіторської заборгованості, коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості (визначає, скільки разів в середньому дебіторська заборгованість перетворилась в грошові кошти на протязі звітного року і розраховується як виручка від реалізації : середньорічна вартість дебіторської заборгованості), коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості (показує, скільки п-ву потрібно оборотів для сплати виставлених йому рахунків і визначається як собівартість реалізованої продукції : середньорічна вартість кредиторської заборгованості) і тривалість операційного циклу (визначає, скільки днів в середньому потрібно для в-ва, продажу і оплати продукції п-ва і розраховується як коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості + коефіцієнт оборотності товарно-матеріальних запасів).

Показники рентабельності показують, наскільки прибуткова діяльність фірми. До них належать коефіцієнт прибутковості продажів (його можна використовувати при встановленні цін на продукцію), коефіцієнт прибутковості