роботи, оплата товарно-матеріальних цінностей, робіт і послуг. Крім поточного рахунку, підприємства можуть мати й інші рахунки в банках.
Незалежно від того, якими рахунками в банку користується підприємство, аудит, проведений на основі виписок банку та доданих до них документів, доцільно здійснювати в такій послідовності:
Перевірка наявності виписок з кожного банківського рахунку і ланцюжка перехідних залишків у них. Аудитори повинні впевнитись, що в бухгалтерії є в наявності всі виписки банку і за всіма рахунками. Разом з цим потрібно перевірити їх вірогідність.
Щоб впевнитись в наявності всіх виписок, необхідно звернути увагу не тільки на нумерацію сторінок, але й на дати. Виписки банку за кожним рахунком слід окремо підібрати за всі робочі дні, в які проводилися операції. Неробочі дні можна визначити за календарем, а дні, в які операції не проводились, - за послідовністю залишку.
Вхідні й вихідні залишки слід звіряти не лише за виписками, але й за датами здійснення попередніх операцій. Це дає змогу виявити знищені банківські виписки за конкретний день. По кожній сумі, зазначеній в банківській виписці, повинні бути додані відповідні документи. Виписка банку повинна бути без помарок, підчисток і необґрунтованих виправлень.
При вивченні операцій за рахунками в установі банку перевіряється наявність та достовірність виписок банку(див.додаток Н) за кожним рахунком, наявність штампів і підписів працівників установ банків, відповідність зазначених у них даних даним бухгалтерського обліку - Головної книги. При цьому виписки добираються за хронологічною послідовністю для того, щоб перевірити, чи правильно перенесені залишки з попередньої до наступної.
Аудитор перевіряє також наявність усіх додатків до виписок, що засвідчують здійснення тієї чи іншої операції, платіжних доручень та підтвердних документів (див.додаток Н), платіжних вимог, заяв на акредитив. Якщо не вистачає додатків або якщо у виписках помарки та виправлення, аудитор за погодженням з клієнтом бере в банку копії таких документів.
Трапляються випадки, коли службові особи, одержуючи готівку з банку, повністю або частково не здають її до каси підприємства. Це приховується різними шляхами: в одних випадках не заповнюються корінці чеків, а банківські виписки знищуються, в інших-на корінцях чеків зазначають меншу суму , ніж одержано насправді, а у виписках банку роблять відповідні зміни. Викрити такі невідповідності можна, одержавши з банку справжню виписку і порівнявши її дані з сумами, оприбуткованими в касовій книзі і звіті касира. Особливу увагу слід звернути на заповнення реквізитів документів. Аудитор повинен також звірити номери корінців грошових чеків з банківськими виписками, і звірити одержання і повноту оприбуткування коштів за касовою книгою. Якщо у банківській виписці відсутній номер корінця чеку, а сам чек знаходиться у чековій книзі, бо нібито зіпсований(що, ймовірно, свідчить про знищення банківської виписки, а отже про можливі відхилення), то необхідно провести зустрічну перевірку цього чеку в установі банку.
Виписка банку по дебету і кредиту може бути виправлена в бухгалтерії або фіктивна. Операції, які викликають сумнів, за погодженням з клієнтом вивчають за допомогою зустрічної перевірки з банківською установою, якщо на такі дії є дозвіл клієнта.
У виписці банку є лише цифрові дані, тому аудитору важливо знати побудову та код умовних цифрових позначень змісту операцій. Необхідно пам’ятати, що на особових рахунках, відкритих у банку, записи по дебету означають зменшення(витрачення) коштів, а по кредиту-збільшення (надходження) коштів.
Аудитору також необхідно перевірити :
- відповідність дат, платіжних доручень датам у банківських виписках;
- правильність заповнення платіжних доручень;
- таксування оборотів у виписці банку;
Для звірки оборотів і залишків, відображених у виписках банку, із записами в облікових регістрах підраховують обороти за виписками в банку в розрізі кожного рахунку за кожен місяць і ці дані порівнюються із записами в журналі №1, відомості 1,2 та Головній книзі. Виписки банків контролюють за такою формулою:
#С + #К - #Д = #C, (2.1)
де, С - залишок на початок дня
К - кредитовий оборот
Д - дебетовий оборот
С - залишок на кінець дня
Документальна перевірка записів за рахунками в банку слід проводити в трьох напрямках:
А) Перевірити, чи повністю виправдані ці операції документами, доданими до виписок банку.
Б) Перевірити, чи правильно складені за ними бухгалтерські проводки. Для цього необхідно провести суцільну перевірку банківських документів за період, що вивчається, переглядаючи їх в порядку записів у журнал та відомість з одночасною відміткою записів на виписках банку. Необхідно переконатися у правильності оформлення документів і відповідності доданих до них підстав, у наявності на копіях платіжних доручень штампів банку тощо.
В)Провести систематизовану перевірку документів, згрупованих за однорідністю документів.
Документи, які викликають сумнів, уважно перевіряються як за формою, так і за змістом. При цьому, як правило, необхідно провести за згодою замовника зустрічну перевірку і взаємний контроль операцій.
Після порівняння виписок банку з доданими до них первинними документами, встановлення правильності підрахунків сум оборотів, початкового і кінцевого сальдо, особливо ретельно перевіряється сутність господарських операцій, а саме: чи на законних підставах надійшла на відповідний рахунок або була списана та чи інша сума коштів. Для цього необхідно порівнювати дані бухгалтерського обліку, товарно-транспортні документи, журнал реєстрації дорожніх листів тощо.
Крім взаємної звірки та порівняння сум, що записані у відповідних документах, треба також пересвідчитись у реальності тієї чи іншої операції.
Інколи підприємства перераховують кошти іншим підприємствам начебто за придбані товари, які насправді не надійшли на склад або надійшли.
Згідно Наказу № 238 від 15.01.2007р. “Про проведення аудиторської перевірки грошових операцій на підприємстві ВАТ “Івано-Франківськцемент” за 2005-2006р.” було проведено аудиторську перевірку