3. Облікові регістри – журнал реєстрації прибуткових і видаткових касових ордерів, журнал використання реєстрації розрахункових операцій, звіти касира, відомості, касова книга.

Дані документи використовують для ведення обліку, та є джерелами інформації для проведення ревізії та аудиту.

Крім того є ще робочі документи, за допомогою яких фіксує аудитор планування аудиту, підготовку до перевірки, застосовані ним прийоми і способи аудиту, тести, отриману інформацію і відповідні висновки.

Робочі документи аудитора:

1. Документи, які містять загальну інформацію щодо організаційно - правової форми та організаційної структури господарюючого суб'єкта.

2.Витяги з установчих документів господарського суб’єкта або їх копії, а також інші важливі юридичні документи ( договори, контракти).

3.Матеріали планування перевірки (план і програма).

4.Записи з вивчення та оцінки системи бухгалтерського обліку та внутрішнього контролю (описання, опитування, схеми документообігу або їх комбінації).

5.Аналіз господарських операцій та залишків по рахунках бухгалтерського обліку.

6. Аналіз найважливіших показників і тенденцій діяльності господарюючого субєкта.

7.Записи про характер, дату проведення й обсяг прийомів і способів, що застосовувались, їх результати.

8.Копії бухгалтерської та іншої фінансової документації господарюючого суб’єкта.

9.Пояснення, розяснення й заяви господарюючого суб’єкту.

2.3 Порушення в системі контролю та веденні бухгалтерського обліку грошових операцій

Найбільш поширені порушення в операціях з грошовими коштами в касі:

1.Пряме розкрадання грошових коштів – нічим не обґрунтоване пряме розкрадання грошових коштів, що маскується розписками посадових осіб, працівників бухгалтерії та інших працівників підприємства.

2.Не оприбуткування та привласнення грошових коштів, що надійшли з банку та різних фізичних та юридичних осіб по прибуткових касових ордерах, та за довіреностями неповне оприбуткування грошових сум.

3.Надлишкове списання грошей по касі – повторне використання одних і тих же документів для списання грошей по касі шляхом неправильного підрахунку підсумків в касових документах і звітах касира, надлишкове списання грошей по касі без підстав або за фальсифікованими документами або шляхом підробки законно оформлених документів із збільшенням сум списань.

4.Привласнення сум, законно нарахованих різними особам та організаціям – привласнення депонованої заробітної плати та коштів, нарахованих за іншими підставами, привласнення сум, що належать іншим підприємствам.

5.Недотримання ліміту залишку готівки – розрахунки готівкою в сумі, що перевищує ліміт та не встановлення ліміту залишку готівки в касі, несвоєчасна здача понадлімітних залишків готівки в банк.

6.Проведення розрахунків з різними особами понад встановлені ліміти – розрахунки готівкою в сумі, що перевищує гранично встановлену норму.

7.Розрахунки з населенням готівкою за готову продукцію, товари, виконані роботи та надані послуги без застосування реєстраторів розрахункових операцій – не застосовуються реєстратори розрахункових операцій або використовуються реєстратори розрахункових операцій, не зареєстровані в податкових органах.

8.Некоректне відображення касових операцій в регістрах синтетичного обліку - некоректне складання проводок, неправильне виведення залишків, невідповідність записів в регістрах записам в касовій книзі, звітах касира і документах.

-Відсутність підписів керівника, головного бухгалтера.

-Відсутність доручення чи неправильне оформлення доручення при виплаті третій особі( на видатковому касовому ордері вказується номер, дата і місце видачі документу, що фактично засвідчує особу фактичного одержувача грошей).

-Невідповідність суми касового видаткового ордеру сумі, що дозволена керівником за заявою, незрозумілість підпису, відсутність знаку погашення документів.

-Наявність при касовому ордері фіктивних документів. Такі документи необхідно негайно вилучити, залишивши їх копії чи розписку про вилучення.

Найбільш поширені порушення при проведенні операцій по рахунках в банках:

1.Неповне відображення в обліку операцій по рахунках в банках – не відображення надходження сум, одержаних в банку і одночасне не відображення надходження сум на рахунках на таку ж суму, тимчасове віднесення відповідних сум на розрахунки з банком по претензіях відсутність документів, що підтверджують списання грошових коштів з банківського рахунку.

2.Безготівкові перерахування коштів не за призначенням – перерахування коштів постачальникам з викривленням тексту, що оплачуються з рахунку або з підміною копій банківських доручень, переказ грошових коштів підставним особам за нібито виконані роботи або в порядку погашення заборгованості.

3.Некоректне відображення операцій на рахунках в банках в регістрах синтетичного обліку – некоректне складання проводок, неправильне виведення залишків, невідповідність записів в регістрах записам в первинних документах.

Перелічені порушення не є характерними для ВАТ “Івано-Франківськцемент”, тому що на підприємстві досить чітко організований контроль за рухом і зберіганням грошових коштів. Але ефективність використання грошових коштів завжди потребує творчого підходу і досить глибоких знань економіки і фінансів. Ця проблема розглядається у наступному розділі.

3 РОЗДІЛ

АНАЛІЗ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ГРОШОВИХ КОШТІВ НА ПІДПРИЄМСТВІ ВАТ “ІВАНО – ФРАНКІВСЬКЦЕМЕНТ”

3.1 Звіт про рух грошових коштів, як джерело інформації для аналізу використання грошових коштів на підприємстві

Порядок складання і подання Звіту про рух грошових коштів згідно МСФЗ визначається Міжнародним стандартом бухгалтерського обліку 7 “Звіти про рух грошових коштів”, який видано 1992р., набрав чинності з 1 січня 1994р. До того він мав іншу назву, але підставою для його перегляду було зростання потреби в інформації про джерела та напрямки грошових потоків підприємства.

Така інформація дає користувачам фінансової звітності можливість:

-Зіставляти, оцінювати і прогнозувати грошові потоки підприємства.

-Досліджувати спроможність підприємства погасити зобов’язання та сплатити дивіденди.

-Виявити причини різниці між прибутком і грошовими надходженнями та видатками.

-Аналізувати грошові та не грошові аспекти операцій підприємства.

Отже, Звіт про рух грошових коштів доповнює Баланс і Звіт про прибутки та збитки.

Баланс відображає фінансове становище підприємства на певну дату, а Звіт про рух грошових коштів пояснює зміни в одному з важливих компонентів балансу - грошових коштах та їх еквівалентах, які відбулися між датами Балансу.

Своєю чергою, Звіт про прибутки та збитки показує результати діяльності підприємства за певний період, а Звіт про