розвивають-ся, існує близько 50 визначень малого підприємства. У різних країнах вико-ристовують різні класифікаційні ознаки (критерії) віднесення підприєм-ства до розряду малих. Так, у Японії такими критеріями є розмір капіталу, Чисельність працюючих та галузева належність. Згідно з чинним законо-давством до малих та середніх відносять юридичне самостійні підприєм-ства, що мають до 300 робітників, у галузях промисловості, будівництва, транс-порту, зв'язку, кредиту, комунального господарства; до 100 — в оптовій торгівлі; до 50 — у роздрібній торгівлі та сфері послуг. На практиці малі та середні підприємства поділяють на сім груп залежно від чисельності зайнятих: 1-4, 5-9, 10-29, 30-49, 50-99, 100-299, 300-499 робітників. У Великобританії у виробничій сфері фірма офіційно вважається малою, якщо в ній зайнято до 200 осіб. У більшості інших секторів економіки основним критерієм визначення малого підприємництва є показник річного обороту, який не повинен перевищувати 250 тис. фунтів стерлінгів. Кількість зайня-тих і обсяг основного капіталу — такі критерії віднесення підприємства до розряду дрібних в Італії, в Індії — чисельність зайнятих і обсяг інвестицій, а в багатьох галузях — ще й рівень використання енергії.
Суть та значення малого бізнесу полягають у тому, що він є про-відним сектором ринкової економіки; становить основу дрібно-товарного виробництва; визначає темпи економічного розвитку, струк-туру та якісну характеристику ВВП; здійснює структурну перебу-дову економіки, швидку окупність витрат, свободу ринкового вибо-ру; забезпечує насичення ринку споживчими товарами та послуга-ми повсякденного попиту, реалізацію інновацій, додаткові робочі місця; має високу мобільність, раціональні форми управління; фор-мує новий соціальний прошарок підприємців-власників; сприяє по-слабленню монополізму, розвитку конкуренції .
2. Функції малого підприємництва
Роль і місце малого підприємництва в національній економіці найкраще виявляються в притаманних йому функціях.
По-перше, мале підприємництво формує конкурентне середови-ще. Відомо, що в умовах вільної ринкової економіки конкуренція є відображенням відносин змагання між господарськими елемента-ми, коли їх самостійна діяльність ефективно обмежує можливості кожного з них вплинути на загальні умови обігу товарів на даному ринку, а також стимулює виробництво тих товарів, яких потребує споживач. Тоді діяльність учасників ринкових відносин набуває динамічного характеру, вона пов'язана з економічною відповідальні-стю та ризиком підприємця, що перетворює його на своєрідний соці-альний двигун економічного розвитку. Мале підприємництво допо-магає утвердженню конкурентних відносин, бо воно є антимонопольним за своєю природою, що виявляється в різноманітних аспектах його функціонування. З одного боку, малий бізнес, внаслідок чис-ленності елементів, що його складають, та їх високого динамізму значно меншою мірою піддається монополізації, ніж великі підприєм-ства. З іншого боку, за умов вузької спеціалізації та використання новітньої техніки він виступає як дійовий конкурент, що підриває монопольні позиції великих корпорацій. Саме ця риса малого бізнесу відіграла суттєву роль у послабленні, а іноді й у подоланні розвину-тими країнами притаманної великому капіталу тенденції до моно-полізації та затримки технічного прогресу.
По-друге, мале підприємництво, оперативно реагуючи на зміни кон'юнктури ринку, надає ринковій економіці необхідної гнучкості. Ця його риса набула в сучасних умовах особливого значення внаслі-док швидкої індивідуалізації та диференціації споживчого попиту, прискорення науково-технічного прогресу (НТП), зростання номен-клатури промислових товарів та послуг.
По-третє, величезним є внесок малого підприємництва в здійснен-ня прориву з ряду важливих напрямів НТП, передусім у галузі елект-роніки, кібернетики, інформатики. Сприяючи прискоренню реалі-зації новітніх технічних і комерційних ідей, випуску наукомісткої продукції, малий бізнес, тим самим, виступає провідником НТП. Наприклад, більшість дрібних фірм, що з'явилися наприкінці 80-х років у Великобританії, є найбільш технічно оснащеними. А у США на сектор малого бізнесу припадає близько 50 % науково-технічних розробок.
По-четверте, мале підприємництво робить вагомий внесок у вирі-шення проблеми зайнятості. Ця функція виявляється у здатності малого підприємництва створювати нові робочі місця й поглинати надлишкову робочу силу під час циклічних спадів та структурних зрушень економіки. У розвинутих країнах на малий бізнес припа-дає в середньому 50 % всіх зайнятих та до 70-80 % нових робочих місць. Якщо у період криз 70-80-х років у розвинутих країнах ішов процес скорочення робочих місць на великих підприємствах, то дрібні фірми їх не тільки зберегли, а й навіть створювали нові.
По-п'яте, важлива функція малого підприємництва полягає в по-м'якшенні соціальної напруги і демократизації ринкових відносин, бо саме воно є фундаментальною основою формування середнього класу. Отже, воно виконує функцію послаблення притаманної рин-ковій економіці тенденції до соціальної диференціації та розши-рення соціальної бази реформ, що здійснюються на даному етапі. Без орієнтації на таку соціальну базу ринкового середовища, яким є середній клас, запроваджені реформи приречені на провал.
Таким чином, роль та функції малого підприємництва поляга-ють не тільки в тому, що воно є одним із найважливіших дійових факторів економічного розвитку суспільства, яке спирається на рин-кові методи господарювання. Його важливою функцією є сприяння соціально-політичній стабільності суспільства, тобто воно відкриває простір вільному вибору шляхів і методів роботи на користь суспіль-ства та забезпечення власного добробуту.
За умов дестабілізації економіки, обмеження фінансових ресурсів саме суб'єкти малого підприємництва не вимагають великих стар-тових інвестицій, мають швидке обертання ресурсів, спроможні за певної підтримки найбільш швидко й економічно доцільно вирішу-вати проблеми демонополізації, стимулювати розвиток економічної конкуренції.
Таким чином, мале підприємництво є невід'ємною рисою будь-якої ринкової господарської системи, без чого така економіка і су-спільство в цілому не можуть не тільки розвиватися, а й навіть існувати. Великий