Фінансова санація та банкрутство підприємств.
Поняття банкрутства та його правове за-безпечення.
Процедура визнання підприємства банкрутом, фінансова санація.
1. Поняття банкрутства та його правове за-безпечення.
Банкрутство – це визнана арбітражним судом нездатність боржника відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів не інакше, як шляхом застосу-вання ліквідаційної процедури.
Умови відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом визначається Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 30.06.2000 р.
Банкрутство завжди зачіпає інтереси дуже багатьох суб'єктів фінансово-господарських відносин:
підприємств-кредиторів, які повинні встигнути заявити свої вимоги і претензії для того, щоб вони були враховані при по-гашенні боргів за рахунок майна банкрута;
найманих працівників, з якими у першу чергу мають бути здійснені розрахунки, а також яким забезпечені певні га-рантії при звільненні;
підприємств, що можуть виступити в ролі санаторів і тому зацікавлені у створенні досконалого механізму банкрутства.
Процедура банкрутства є кінцевою стадією невдалого функціонування підприємства, якій передують стадії нормальної ритмічної роботи і фінансових ускладнень. Банкрут-ство рідко буває несподіваним, особливо для досвідчених фінан-систів та менеджерів, які намагаються регулярно відслідковувати тенденції у розвитку власних підприємств і найбільш важливих партнерів.
Банкрутство значної частини фірм, особливо нових, зафіксовано в усіх країнах, де ведеться така ста-тистика. Наприклад, англійські дослідники підкреслюють, що близько 70-80% нових фірм припиняють свою діяльність в кінці другого року існування.
Успіхи та невдачі діяльності підприємства розглядаються як взаємодія ряду факторів – зовнішніх (на які підприємство не може впливати) і внутрішніх (які залежать від організації роботи самого підприємства). Здатність підприємства пристосовуватись до зміни зовнішніх (соціальних) і внутрішніх (технологічних) чинників є гарантією не лише виживання, але і розквіту підприємства.
2. Процедура визнання підприємства банкрутом, фінансова санація.
Справи про банкрутство розглядаються виключно господарськими судами, навіть якщо одна із сторін – це фізична особа, в тому числі така, що не є суб”єктом підприємницької діяльності. Справи про банкрутство підвідомчі господарським судам і розглядаються ними за місцезнаходженням боржника.
Боржниками можуть бути лише юридичні особи, а кредиторами – як юридичні, так і фізичні особи.
Ініціаторами порушення справи про банкрутство можуть бути як кредитори підприємства-боржника, так і саме підприємство. Право на звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство мають боржник і кредитор.
Справа про банкрутство порушується господарським су-дом, якщо вимоги кредитора до боржника в сукупності складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку.
Для ініціювання процедури визнання підприємства бан-крутом кредитору достатньо надіслати до господарського суду заяву, додавши до неї необхідні докази неплатоспроможності боржника.
Заява про порушення справи про банкрутство подається боржником або кредитором у письмовій формі і повинна містити:
найменування господарського суду, до якого по-дається заява;
найменування та поштові адреси боржни-ка та кредитора;
ідентифікаційний код кредитора як платника по-датків і зборів;
викладення обставин, які підтверджують неплатоспро-можність боржника, із зазначенням суми боргових вимог креди-торів, а також строку їх виконання і розміру неустойки;
перелік документів, що додаються до заяви.
Якщо справа про банкрутство порушується за за-явою боржника, боржник зобов'язаний одночасно подати план санації.
З метою забезпечення майнових інтересів кредиторів в рішенні господарського суду призначається розпорядник майна. Кредитори мають право запропонувати кандидатуру роз-порядника майна, яка відповідає попередньо встановленим ви-могам.
Розпорядниками майна не можуть призначатися особи, які:
здійснювали раніше управління боржником-юридич-ною особою, за винятком випадків, коли з моменту усунення даної особи від управління боржником пройшло не менше трьох років;
мають судимість за вчинення корисливих злочинів.
Розпорядник майна призначається на шість місяців. Проте цей строк може бути продовжений або скоро-чений судом за клопотанням кредиторів чи самого роз-порядника майна.
Про попереднє засідання суду повідомляються сторони, а також інші учасники провадження у справі про банкрутство. На цьому засіданні господарський суд розглядає реєстр вимог кредиторів, вимоги кредиторів, щодо яких були заперечен-ня боржника і які не були включені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів.
За результатами розгляду господарський суд виносить рішення, в якому зазначається розмір визнаних судом вимог креди-торів та призначається дата проведення зборів кредиторів.
Реєстр вимог кредиторів повинен включати усі визнані су-дом вимоги кредиторів.
У реєстрі вимог кредиторів повинні міститися відомості про кожного кредитора, розмір його вимог за грошовими зо-бов'язаннями, черговість задоволення кожної вимоги, окремо розмір неустойки.
Санація (з лат. sanatio - оздоровлення, лікування) – це система заходів щодо попередження оголошення підприємства-боржника банкрутом і його ліквідації.
Протягом трьох місяців з дня винесення рішення про са-націю боржника коміте-ту кредиторів необхідно подати для схвалення план санації. План санації повинен передбачати строк відновлення пла-тоспроможності боржника.
Заходами щодо відновлення платоспроможності боржни-ка можуть бути:
реструктуризація підприємства;
перепрофілювання виробництва;
закриття нерентабельних виробництв;
ліквідація дебіторської заборгованості;
продаж частини майна боржника;
інші способи відновлення платоспроможності боржника.
План санації розглядається комітетом кредиторів, який скликається в чотирьохмісячний строк з дня винесення господарським судом рішення про санацію.
План санації вважається схваленим, якщо на засіданні комітету кредиторів таке рішення було підтримано більш як по-ловиною голосів .
Схвалений комітетом кредиторів план санації подається в господарський суд на затвердження не пізніше 5-ти днів з дня проведення засідання комітету кредиторів.
Якщо протягом 6-ти місяців з дня винесення рішення про санацію до господарського суду не буде подано плану санації боржника, суд має право прийняти рішення про виз-нання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.
Підставами для ліквідації підприємства можуть бути:
закінчення строку, на який воно створювалося, або до-сягнення мети, поставленої при його створенні;
рішення власника;
рішення суду про визнання недійсними установчих документів і рішення про створення підприємства;
рішення господарського суду про визнання підприємства